НАЗК визнало незаконним призначення Вітренка головою "Нафтогазу"

Політика

Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) визнало незаконним рішення про призначення Юрія Вітренка на посаду голови правління НАК "Нафтогаз України". Про це йдеться у приписі очільника НАЗК Олександра Новікова від 14 червня.

У відомстві повідомили, що, перебуваючи на посаді в.о. міністра енергетики, Вітренко порушив п. 1 ч. 1 ст. 26 закону України "Про запобігання корупції" і впливав на роботу НАК "Нафтогаз України".

Закон передбачає, що після звільнення з посади держслужбовця людина протягом року не може керувати підприємствами, на які вона могла впливати під час роботи на державу.

"За результатами моніторингу встановлено порушення згаданої норми закону. Адже під час виконання повноважень в.о. міністра енергетики в період із 21 грудня 2020 року до 28 квітня 2021 року Юрій Вітренко системно брав участь у підготовці рішень щодо діяльності НАК "Нафтогаз України", – ідеться в документі.

Новіков вніс до Кабінету Міністрів України розпорядження з вимогою визнати незаконним і розірвати контракт із Вітренком.

Контекст

28 квітня Кабмін оголосив про звільнення Андрія Коболєва з посади голови правління "Нафтогазу" і призначив замість нього Вітренка. Строк його повноважень – один рік.
Наступного дня, 29 квітня, речник Державного департаменту США Нед Прайс нагадав про необхідність прихильності реформам і про повагу до корпоративного управління в енергетичному секторі України.
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль говорив, що Вітренка призначили відповідно до вимог українського законодавства.
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час візиту в Київ 6 травня порушував питання зміни керівництва "Нафтогазу" на зустрічі зі спікером Верховної Ради Дмитром Разумковим, а також під час спілкування з представниками громадянського суспільства, бізнесу та антикорупційних органів. "Держсекретар не приховував шоку від руйнування корпоративного управління в "Нафтогазі", – говорила виконавча директорка Центру протидії корупції Дар'я Каленюк.
Юридично звільнити Коболєва безпосередньо Кабмін не міг. Тому розпустили наглядову раду "Нафтогазу". Кабмін своїм розпорядженням від 28 квітня достроково припинив повноваження незалежних членів наглядової ради НАК Бруно Лескуа, Людо Ван дер Гейдена, Клер Споттісвуд і представників держави в наглядовій раді – Наталії Бойко, Юлії Ковалів і Роберта Бенша. Згідно з рішенням Кабміну, з 30 квітня їх відновили на посадах, але не більше ніж на шість місяців.
Європейський союз, Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Світовий банк і Міжнародна фінансова корпорація (IFC) заявили про стурбованість припиненням повноважень наглядової ради НАК "Нафтогаз України" з метою звільнення Коболєва.
Уряд повідомив, що за результатами засідання загальних зборів акціонерів "Нафтогазу" роботу наглядової ради і правління 2020 року визнано незадовільною. У Кабміні зазначили, що чистий консолідований збиток групи компаній 2020 року становив 19 млрд грн, водночас у затвердженому урядом фінплані передбачали отримання 11,5 млрд грн прибутку.
У "Нафтогазі України" назвали рішення Кабміну "юридичною маніпуляцією" і поверненням до ручного управління держкомпаніями.
Члени наглядової ради НАК "Нафтогаз України" подали заяви про дострокове припинення своїх повноважень. Вони висловили незгоду з оцінюванням Кабміном роботи групи 2020 року і відмовилися від пропозиції уряду попрацювати до обрання нового складу, оскільки призначення Вітренка створило конфлікт інтересів.