"Повага корпоративного управління, прозорості та добросовісності під час призначення персоналу в енергетичному секторі – чи то уряд, чи то державні підприємства – є ключем до підтримання впевненості у прихильності України до реформ", – написав він.
Контекст
28 квітня стало відомо, що Кабмін звільнив Андрія Коболєва з посади голови правління "Нафтогазу", на його місце призначили Юрія Вітренка, строк його повноважень – один рік. Коболєв заявив, що "про "звільнення" дізнався з новин" і не писав жодних заяв.
Уряд повідомив, що за результатами засідання загальних зборів акціонерів "Нафтогазу" роботу наглядової ради і правління 2020 року визнано незадовільною. В уряді зазначили, що чистий консолідований збиток групи компаній 2020 року становив 19 млрд грн, водночас у затвердженому урядом фінплані передбачали отримання 11,5 млрд грн прибутку.
У "Нафтогазі України" назвали рішення Кабміну "юридичною маніпуляцією" і поверненням до ручного управління держкомпаніями.
Вітренко 16 лютого звернувся до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля з пропозицією звільнити Коболєва. Свою пропозицію він обґрунтував, зокрема, показниками діяльності "Нафтогазу" 2020 року: компанія не виконала затверджений концепцією розвитку газодобувної галузі України план видобутку 2020 року 27,6 млрд м³ українського газу. Водночас затверджений наглядовою радою "Нафтогазу" бізнес-план передбачав видобування в зазначеному році лише 14,9 млрд м³.
Коболєв очолював "Нафтогаз" із березня 2014 року. У березні 2020 року контракт із ним продовжили ще на чотири роки.
+11 Київ
