Політика

Каленюк після зустрічі Блінкена із представниками громадянського суспільства: Він у шоці від руйнування корпоративного управління в "Нафтогазі"

6 травня 2021, 21.07 Этот материал также можно прочитать на русском

Блінкен не приховує шоку від руйнування корпоративного управління в НАК "Нафтогаз України", повідомила Каленюк Фото: EPA

Рівень підтримки Вашингтоном Києва безпосередньо залежить від проведення реформ в Україні у сфері управління та боротьби з корупцією, їхнім маркером є Міжнародний валютний фонд (МВФ). Про це 6 травня під час онлайн-зустрічі з представниками громадянського суспільства, бізнесу та антикорупційних органів заявив державний секретар США Ентоні Блінкен. Його головний меседж у Facebook процитувала виконавча директорка Центру протидії корупції Дар'я Каленюк.

"Держсекретар не приховує шоку від руйнування корпоративного управління в "Нафтогазі". Для нього важливим є сильні антикорупційні інституції, зокрема припинення атак на антикорупційне бюро зі сторони влади. Визначальною буде судова реформа, успішність якої залежатиме від рівня залучення незалежних міжнародних експертів до очищення органів суддівського самоврядування", – повідомила Каленюк.

За її словами, у США та у Блінкена "є чітке розуміння, що корупція – це загроза нацбезпеці України". Кремль використовує її для гібридної війни проти України і проти ідеї самої демократії.

Контекст

До Києва Блінкен прибув 5 травня. Це його перший візит в Україну як держсекретаря.
6 травня Блінкен провів зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, прем'єр-міністром Денисом Шмигалем, представниками парламентських фракцій, главою МЗС України Кулебою, предстоятелем ПЦУ Епіфанієм.
Під час зустрічі зі спікером Верховної Ради Дмитром Разумковим Блінкен обговорив реформи в Україні та призначення голови НАК "Нафтогаз України". "Окремо під час зустрічі [сторони] обговорили питання про виконання закону України "Про управління об'єктами державної власності" щодо призначення голови правління "Нафтогазу", – ідеться в повідомленні пресслужби апарату Ради.
Кабінет Міністрів України оголосив про звільнення Андрія Коболєва з посади голови правління "Нафтогазу" 28 квітня. На його місце призначили екстопменеджера компанії і колишнього в.о. міністра енергетики України Юрія Вітренка. Строк його повноважень – один рік.
Наступного дня, 29 квітня, речник Державного департаменту США Нед Прайс нагадав про необхідність відданості реформам і про повагу до корпоративного управління в енергетичному секторі України.
Юридично звільнити Коболєва безпосередньо Кабмін не міг. Тому було розпущено наглядову раду "Нафтогазу". Кабмін своїм розпорядженням від 28 квітня достроково припинив повноваження незалежних членів наглядової ради НАК Бруно Лескуа, Людо Ван дер Хейдена, Клер Споттісвуд і представників держави в наглядовій раді – Наталії Бойко, Юлії Ковалів і Роберта Бенша. Згідно з рішенням Кабміну, із 30 квітня їх поновили на посадах, але не більше, ніж на шість місяців.
Європейський союз, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Всесвітній банк і Міжнародна фінансова корпорація (IFC) заявили про стурбованість припиненням повноважень наглядової ради НАК "Нафтогаз України" з метою звільнення Коболєва. "Ми закликаємо керівництво України забезпечити, щоб критично важливі управлінські рішення на державних підприємствах ухвалювали цілком відповідно до основних принципів визнаних стандартів корпоративного управління", – ідеться в заяві.
Уряд повідомив, що за підсумками засідання загальних зборів акціонерів "Нафтогазу" роботу наглядової ради і правління 2020 року визнано незадовільною. У Кабміні зазначили, що чистий консолідований збиток групи компаній 2020 року становив 19 млрд грн, водночас у затвердженому урядом фінплані передбачали отримання 11,5 млрд грн прибутку.
У "Нафтогазі України" назвали рішення Кабміну "юридичною маніпуляцією" і поверненням до ручного управління держкомпаніями.
Члени наглядової ради НАК "Нафтогаз України" подали заяви про дострокове припинення своїх повноважень. Вони висловили незгоду з оцінкою Кабміном роботи групи 2020 року й відмовилися від пропозиції уряду попрацювати до обрання нового складу, оскільки призначення Вітренка створило конфлікт інтересів.
На думку колишнього в.о. міністра економіки України Павла Кухти, ситуація зі звільненням голови "Нафтогазу" затримає транш МВФ.