-4 Київ
Верховна Рада України вирішила передати в Конституційний Суд законопроєкт №5133 про порядок призначення на посади та звільнення директора Національного антикорупційного бюро України і директора Державного бюро розслідувань. За це рішення проголосувало 267 народних депутатів, передає кореспондент видання "ГОРДОН".
Представники "Слуги народу" віддали 225 голосів "за", об'єднання "За майбутнє" – 12, "Голос" – вісім і "Довіра" – 18. Позафракційні нардепи дали чотири голоси. Не голосували за передання цього документа депутати від "Опозиційної платформи – За життя", "Європейської солідарності" та "Батьківщини".
Якщо в КСУ вважатимуть, що статті законопроєкту не суперечать Конституції України, народні депутати повторно розглянуть проєкт закону і затвердять його. Документ передбачає, що президент України призначає директора НАБУ за погодженням із Радою. Кандидатів обиратимуть на конкурсній основі. Такі самі повноваження Раді законопроєкт надає і під час призначення глави ДБР.
Цей законопроєкт вносить зміни до статей Конституції України. У пояснювальній записці до документа йдеться про те, що ст. 85 Конституції доповнюють новими пунктами 251 та 252, якими Рада зможе надавати свою згоду на призначення на посаду та звільнення з посади директорів НАБУ і ДБР. Крім цього, документом запропоновано доповнити ст. 106 Конституції України новими пунктами 111 та 112, якими президента країни наділяють повноваженнями призначати і звільняти за згодою Верховної Ради двох вищевказаних директорів.
Законопроєкт №5133 подали в Раду 22 лютого кілька сотень народних депутатів. У ньому пропонують звільняти і призначати глав НАБУ і ДБР після згоди президента України.
Відповідно до закону "Про Національне антикорупційне бюро", у конкурсну комісію з обрання директора НАБУ мають входити по троє членів, яких призначають президент України, уряд і парламент. Остаточний вибір із двох або трьох кандидатів, вибраних комісією, залишається за президентом.
Національне антикорупційне бюро України було створено 2015 року. Від моменту заснування його очолює юрист Артем Ситник. Згідно із законодавством, завдання НАБУ – протидія корупційним правопорушенням, вчиненим вищими посадовцями.
У травні 2020 року в КСУ надійшло подання від 51 народного депутата. У ньому йшлося про те, що п'ятий президент України Петро Порошенко, призначаючи директора НАБУ, вийшов за межі своїх повноважень.
28 серпня КСУ оприлюднив рішення щодо цього подання. Суд дійшов висновку, що указ про призначення Ситника був неконституційним, оскільки в Основному законі чітко визначено перелік посад, на які призначає президент (серед них директора НАБУ немає). Видавши указ про призначення Ситника, Порошенко перевищив свої конституційні повноваження, вважають у КСУ.
У КСУ підкреслили, що рішення не поширюється на правовідносини, що виникли внаслідок виконання Ситником посадових обов'язків. Представник президента України в Конституційному Суді, народний депутат від "Слуги народу" Федір Веніславський пояснив, що рішення КСУ не загрожує справам, які розслідує антикорупційне бюро: усі дії, які вчинив директор НАБУ до 28 серпня, вважатимуть легітимними й конституційними.
НАБУ назвало рішення Конституційного Суду черговим кроком на шляху знищення інституційної незалежності відомства.
Закон про Держбюро розслідувань Верховна Рада ухвалила 2 листопада 2015 року, він є частиною так званого пакета безвізових законів. Згідно з цим законом, директора ДБР призначає президент України за результатами конкурсу і рішенням комісії. У таку комісію мають входити по троє членів, яких призначають президент України, Кабмін та Верховна Рада.
У листопаді 2017 року було обрано керівництво ДБР. У листопаді 2018 року ДБР офіційно розпочало роботу. Станом на березень 2021 року в.о. директора бюро є Олексій Сухач.
