"Довгостроковим механізмом забезпечення невикористання "Північного потоку – 2" як енергетичної зброї є повне блокування можливості його завершення і введення в експлуатацію", – сказав Шмигаль. Україна цінує, що Вашингтон у цьому питанні солідарний із Києвом, додав він.
Глава Кабміну також підкреслив послідовну позицію США з питання повного несприйняття та негайного припинення агресії РФ на Донбасі і вздовж кордону з Україною. Шмигаль подякував американській стороні за надання військово-технічної допомоги.
Під час розмови із Блінкеном глава уряду зазначив, що Україна неухильно дотримується курсу реформ, зокрема в боротьбі з корупцією і забезпеченні верховенства права.
Окрім того, Шмигаль закликав США брати участь у приватизаційних аукціонах великих держпідприємств в Україні.
"Упевнений, що спільність інтересів України та США щодо всього спектру відносин є надійним фундаментом для розвитку взаємодії та стратегічного партнерства у політико-безпековій, оборонної, торговельно-економічній, енергетичній, технологічній та інших сферах", – резюмував прем'єр-міністр.
До Києва Блінкен прибув 5 травня. Це його перший візит в Україну як держсекретаря.
6 травня Блінкен провів зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, представниками парламентських фракцій і спікером Верховної Ради Дмитром Разумковим, міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою, предстоятелем Православної церкви України Епіфанієм.
За словами Блінкена, перед Україною стоїть два виклики – РФ і корупція. "Ці два елементи взаємопов'язані, тому що Росія також використовує корупцію й осіб, які допоможуть їй просувати свої інтереси проти інтересів українського народу", – підкреслив держсекретар США.
Як повідомляв Держдепартамент США 4 травня за підсумками зустрічі Блінкена із главою міністерства закордонних справ ФРН Гайко Маасом, адміністрація президента Джо Байдена рішуче виступає проти будівництва газогону "Північний потік – 2".
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газогону розпочали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, що беруть участь у ньому, перебувають під американськими санкціями, які неодноразово розширювали. Будівництво заморозили, коли було добудовано 93% газогону, повідомила компанія-оператор Nord Stream 2 AG. За рік, 11 грудня 2020 року, будівництво поновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року.
23 лютого 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газогону "Північний потік – 2" або перебувають на стадії виходу. Причиною цього стали ймовірні нові санкції щодо проєкту з боку США.
Німеччина наполягає на завершенні будівництва. "Газ, який іще не пішов "Північним потоком – 2", не гірший від газу, що йде територією України, і газу, що транспортують із Росії через Туреччину", – підкреслила канцлерка Німеччини Ангела Меркель під час засідання Парламентської асамблеї Ради Європи 20 квітня.
Компанія Nord Stream 2 AG повідомляла на початку квітня, що до 31 березня залишилося укласти приблизно 121 км труб. За інформацією оператора, це 5% від загальної протяжності газогону.
Влада США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
