Меркель: Газ, який ще не пішов по "Північному потоку – 2", не гірший за газ, що йде через Україну і Туреччину

Меркель: Газ, який ще не пішов по "Північному потоку – 2", не гірший за газ, що йде через Україну і Туреччину Меркель зазначила, що навколо "Північного потоку – 2" є політична боротьба
Фото: EPA
Німеччина солідарна з Євросоюзом у питанні санкцій проти Росії у справі опозиціонера Олексія Навального і за фактом анексії Криму, але й далі виступає за будівництво газопроводу "Північний потік – 2". Про це канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила під час засідання Парламентської асамблеї Ради Європи, яке транслював канал inTime.

Меркель поставили запитання, чому Німеччина і далі реалізовує проєкт із будівництва газопроводу і "не говорить із Росією єдиним із Європою голосом".

Канцлерка підкреслила, що Німеччина завжди виступала за те, щоб Україна залишалася транзитною країною газу в ЄС.

"У мене складається враження, що, можливо, у межах проєкту "Північний потік – 2" йдеться про розширення поля конфлікту, про те, наскільки широкою має бути наша торгівля з Росією, зокрема у сфері енергетики. Німеччина вирішила питання на користь будівництва газопроводу. Це політична боротьба, як здається багатьом", – сказала Меркель.

Вона нагадала, що Євросоюз ввів санкції проти Росії у зв'язку зі справою Навального, незаконною анексією Криму та окупацією територій України "разом із сепаратистами", і підкреслила, що Берлін підтримує загальноєвропейську позицію в діалозі з Росією щодо цих питань.

"Я знаю, що навколо "Північного потоку – 2" є багато суперечливих поглядів, зокрема, я знаю, як ставиться до цього питання багато країн – членів ПАРЄ... Але я хотіла б підкреслити, що газ, який ще не пішов по "Північному потоку – 2", не гірший за газ, що йде через Україну, і газ, який транспортують із Росії через Туреччину", – сказала Меркель.

Контекст

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Повідомляли, що вартість проєкту – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.

Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

У 2018 році Німеччина, Фінляндія та Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія залишалася останньою країною, яка не дозволяла. Через це оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії. 30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газопроводу "Північний потік – 2", що проходить по континентальному шельфу Данії.

Будівництво газопроводу стартувало 2018 року. Від кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, опинилися під американськими санкціями, які неодноразово розширювали. Будівництво заморозили, коли було побудовано 93% газопроводу, повідомила компанія-оператор Nord Stream 2 AG. За рік, 11 грудня 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року.

23 лютого 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або перебувають на стадії виходу. Причиною цього стали ймовірні нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.

Компанія Nord Stream 2 AG повідомляла на початку квітня, що до 31 березня залишилося укласти приблизно 121 км труб. За інформацією оператора, це 5% від загальної протяжності газопроводу.

За словами міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексія Резнікова, завершення будівництва газопроводу "непоправно послабить Україну".

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати