Зеленський: "Північний потік – 2" – не питання бізнесу Європи і Росії. Це

Гроші

Президент України Володимир Зеленський вважає, що газотранспортний проєкт "Північний потік – 2" – не питання бізнесу Європи та Росії, а питання війни. Про це він сказав в інтерв'ю французькій газеті Le Figaro, переклад якого опубліковано на сайті Офісу президента 16 квітня.

"Є два чинники. Перший – США. І другий – єдність європейських країн. Я вважаю, що санкційна політика США допоможе Україні, і вдячний їм за це. І тут у них відкрита позиція. У європейських країнах різна позиція. Росія користується цим. Це енергетична війна. Як і в будь-якій війні, не можна воювати, якщо немає єдності. Хтось точно програє. Якщо "Північний потік – 2" добудують – не лише Україна програє. Це прецедент, це означає, що так можна. І це так само, як із нашими окупованими територіями. Якщо люди визнають і звикають, із цим живуть, то, значить, так можна. Починаючи з Абхазії, з Нагірного Карабаху, Придністров'я, а зараз – Крим, Донбас..." – сказав президент України.

За словами Зеленського, "Криму і Донбасу не було б, якби ще тоді світ сказав: "Так не можна".

"Північний потік" – це інший удар, енергетичний. Так називаються сучасні війни – гібридні війни. Це й інформаційна війна, енергетична війна. Так само з газом, продовольча війна. Ми знаємо, як блокують країни, і вони не отримують харчів. Так само – війна вакцин, коли немає постачання вакцин тій чи іншій країні, і тебе шантажують цим. Це і є гібридна війна. Тому яка різниця, які війська воюють проти тебе? Треба пам'ятати – це ["Північний потік – 2"] – не питання бізнесу. Бізнесу Європи й Росії. Ні, це – питання війни", – сказав глава держави.

Контекст

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Повідомляли, що вартість проєкту – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
2018 року Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія залишалася останньою країною, яка не дозволяла. Через це оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії. 30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газопроводу "Північний потік – 2", яка проходить континентальним шельфом Данії.
Будівництво газопроводу почали 2018 року. З кінця 2019 року проєкт і компанії, що беруть у ньому участь, перебувають під американськими санкціями, які неодноразово розширювали. Будівництво заморозили, коли добудували 93% газопроводу, повідомила компанія-оператор Nord Stream 2 AG. За рік, 11 грудня 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цьогоріч.
23 лютого 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або перебувають на стадії виходу. Причиною цього стали імовірні нові санкції через проєкт із боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Компанія Nord Stream 2 AG повідомляла на початку квітня, що до 31 березня залишилося укласти майже 121 км труб. За інформацією оператора, це 5% від загальної протяжності газопроводу.
За словами міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексія Резнікова, завершення будівництва газопроводу "непоправно послабить Україну".