ГОРДОН
 
 

Блінкен: Перед Україною стоять два виклики – Росія і корупція з олігархами. І вони взаємопов'язані

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Блінкен (на фото) обговорив із Зеленським судову реформу в Україні
Блінкен (на фото) обговорив із Зеленським судову реформу в Україні
Фото: ЕРА

Два основні виклики, які стоять перед Україною, – це російська агресія і корупція всередині країни. Про це 6 травня під час спільної пресконференції із президентом України Володимиром Зеленським у Києві заявив державний секретар США Ентоні Блінкен, передає кореспондент "ГОРДОН".

"Закони дуже важливі, але не менш важливим є їх виконання, і те, що ми чули: український народ хоче бачити не тільки ухвалення законів, а й їх виконання, що включає і боротьбу з корупцією. Перед Україною стоять два виклики. Один зовнішній – від Росії. Навіть більше, є ще й загроза зсередини, це корупція, олігархи та інші особи, які ставлять свої інтереси вище від інтересів українського народу. І ці два елементи взаємопов'язані, тому що Росія також використовує корупцію й осіб, які допомагають їй просувати свої інтереси проти інтересів українського народу", – підкреслив Блінкен.

За його словами, на перемовинах із Зеленським вони обговорили перебіг реформ в Україні. Особливу увагу співрозмовники приділили судовій реформі.

"Ми говорили про важливість сильної та незалежної антикорупційної ради, ми також говорили про реформи судової влади, як обирають суддів, ми обговорили ту роботу, яку Верховна Рада провела, реформуючи Службу безпеки", – уточнив Блінкен.

Контекст:

Судову реформу в Україні розпочали 2014 року. У червні 2016 року Верховна Рада ухвалила закон про судоустрій і статус суддів, а також зміни до Конституції в частині правосуддя. Вони скасовували процедуру призначення суддів президентом на п'ятирічний строк. Також ліквідовували вищі спеціалізовані суди.

У грудні 2016 року парламент ухвалив закон про створення Вищої ради правосуддя. Цей орган замінив Вищу раду юстиції. Рада у складі 21 члена наділена повноваженнями звільняти суддів із посади, переводити їх в інший суд, давати згоду на затримання чи арешт судді. У Раді Європи заявляли, що конкурсні процедури добору і призначення суддів, які ввели в межах судової реформи в Україні, відповідали стандартам організації.

П'ятий президент Петро Порошенко говорив, що його каденції забракло, щоб завершити судову реформу, і найменше вона стосувалася судів першої інстанції.

16 жовтня 2019 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні й у цілому законопроєкт щодо діяльності органів суддівського управління. Передбачено скорочення Верховного Суду із 200 до 100 осіб завдяки проведенню повторного добору суддів, ліквідацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, розширення повноважень Вищої ради правосуддя, можливість подання анонімних скарг на суддів і скорочення строків дисциплінарних процедур щодо них. Автор документа, президент України Зеленський підписав закон 4 листопада. Венеціанська комісія 9 грудня опублікувала офіційний висновок про судову реформу Зеленського, у якому розкритикувала закон.

22 червня 2020 року Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про внесення змін до закону України "Про судоустрій і статус суддів". Венеціанська комісія оцінила документ переважно позитивно. У листопаді Рада скерувала законопроєкт Зеленського на доопрацювання. У лютому 2021-го він подав до парламенту ще три проєкти законів, що стосуються функціонування судової системи.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 
 
 
 
Більше матеріалів
 

Публікації

 
усі публікації