Нардепка від "Слуги народу" Шуляк розповіла, як в Україні планують розв'язати проблему хрущовок
22 липня 2021, 20.41 Этот материал также можно прочитать на русском
Міністерство розвитку громад та територій України розробило законопроєкт, який стосується знесення і реконструкції хрущовок. Про це в інтерв'ю головній редакторці інтернет-видання "ГОРДОН" Олесі Бацман розповіла народна депутатка від "Слуги народу", заступниця голови комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.
Вона зазначила, що дискусії щодо майбутнього хрущовок активно ведуть в Україні з 2006 року, коли ухвалили закон про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду.
РЕКЛАМА
"Із 2006 року! У нас є закон, який стосується реконструкції кварталів, але механізму, як працювати зі старими будинками, як їх розселяти, на жаль, немає жодного", – зазначила Шуляк.
Вона нагадала, що чинне законодавство передбачає, що знесення застарілого житла можливе за згодою 100% зареєстрованих жителів.
"Коли 2006 року люди дізналися про таку можливість, природно, у кожну хрущовку, яка є в Києві, були прописані мама, тато, сусіди, усі родичі... Є квартири, де прописано десятки людей, тому що люди читають ще старий Житловий кодекс і думають: "О, якщо ми будемо прописані, отже, на кожну людину по 20 метрів [квадратних] плюс, і буде такий подарунок від держави". Але ви ж розумієте, що 100-відсоткової згоди від усіх мешканців на розселення не одержати ніколи. Це просто неможливо. Тому Мінрегіон підготував законопроєкт, який стосується зниження цього бар'єра: якщо 75% мешканців згодні, тоді можна починати розселення", – розповіла нардепка.
РЕКЛАМА
Вона зазначила, що для того, щоб розв'язати проблему, потрібні зусилля забудовників, жителів і місцевої влади.
"Тут трикутник: інвестор-забудовник, мешканці та місцева влада. Якщо баланс [між ними] буде знайдено (в законопроєкті, мені здається, його прописано), то можна знайти варіант, щоб кожному було цікаво... І щоб цей камінь із 2006 року можна було зрушити", – сказала Шуляк.
Нардепка підкреслила водночас, що для забудовників будівництво – це бізнес, тому їм потрібно зробити цікаві пропозиції й заохотити займатися розселенням хрущовок.
"Забудовники кажуть: "Окей, ми розселимо цей будинок, але ми маємо отримати від держави або від міста якісь преференції: платити менше за землю, або дістати якусь більшу земельну ділянку, або можливість під'єднатися до мереж за певними тарифами". Тому що для забудовників це бізнес: якщо їм буде нецікаво цим займатися, то хрущовок ніхто не розселятиме", – зазначила нардепка.
Вона додала, що за кордоном, наприклад, у балтійських країнах, такі проєкти успішно реалізували: деякі старі будинки там знесли, інші реконструювали й модернізували.
РЕКЛАМА
Контекст
- Хрущовки – радянські типові серії житлових будинків, їх масово будували у СРСР із кінця 1950-х до початку 1980-х років. Назва пов'язана з Микитою Хрущовим, за часів перебування якого на посаді керівника Радянського Союзу було побудовано більшість цих будинків.
- Хрущовки зводили як тимчасове житло. Однак згодом строк їх використання постійно збільшували. Квартири в таких будинках невеликих розмірів, будівлі переважно п'ятиповерхові.
- У Міністерстві розвитку громад та територій України заявили, що в чинному українському законодавстві прописано такі умови для реконструкції хрущовок, що їх практично неможливо виконати.
- У червні 2021 року в міністерстві повідомили, що розробили законопроєкт "Про внесення змін до закону "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду" та спрямували його на розгляд Кабінету Міністрів. Заступниця міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська розповіла, що законопроєкт змінює підходи до розв'язання питання застарілого житлового фонду, "що дозволить органам місцевого самоврядування розпочати комплексну його реконструкцію".
- Законопроєкт передбачає можливість фінансування реконструкції кварталів застарілих житлових будинків завдяки державним і місцевим бюджетам, забудовникам, підприємствам й організаціям, на балансі яких перебувають об'єкти нерухомого майна, а також з інших джерел. Органи місцевого самоврядування мають провести інвентаризацію застарілого житлового фонду, результати якої стануть основою для розроблення програм комплексної реконструкції кварталів. Водночас передбачають, що рішення про участь багатоквартирного будинку у проєкті реконструкції ухвалюватимуть на загальних зібраннях власників нерухомого майна, за реконструкцію має проголосувати 75% мешканців.
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях
ЧитатиРЕКЛАМА
