-1 Київ
Вона зазначила, що дискусії щодо майбутнього хрущовок активно ведуть в Україні з 2006 року, коли ухвалили закон про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду.
"Із 2006 року! У нас є закон, який стосується реконструкції кварталів, але механізму, як працювати зі старими будинками, як їх розселяти, на жаль, немає жодного", – зазначила Шуляк.
Вона нагадала, що чинне законодавство передбачає, що знесення застарілого житла можливе за згодою 100% зареєстрованих жителів.
"Коли 2006 року люди дізналися про таку можливість, природно, у кожну хрущовку, яка є в Києві, були прописані мама, тато, сусіди, усі родичі... Є квартири, де прописано десятки людей, тому що люди читають ще старий Житловий кодекс і думають: "О, якщо ми будемо прописані, отже, на кожну людину по 20 метрів [квадратних] плюс, і буде такий подарунок від держави". Але ви ж розумієте, що 100-відсоткової згоди від усіх мешканців на розселення не одержати ніколи. Це просто неможливо. Тому Мінрегіон підготував законопроєкт, який стосується зниження цього бар'єра: якщо 75% мешканців згодні, тоді можна починати розселення", – розповіла нардепка.
Вона зазначила, що для того, щоб розв'язати проблему, потрібні зусилля забудовників, жителів і місцевої влади.
"Тут трикутник: інвестор-забудовник, мешканці та місцева влада. Якщо баланс [між ними] буде знайдено (в законопроєкті, мені здається, його прописано), то можна знайти варіант, щоб кожному було цікаво... І щоб цей камінь із 2006 року можна було зрушити", – сказала Шуляк.
Нардепка підкреслила водночас, що для забудовників будівництво – це бізнес, тому їм потрібно зробити цікаві пропозиції й заохотити займатися розселенням хрущовок.
"Забудовники кажуть: "Окей, ми розселимо цей будинок, але ми маємо отримати від держави або від міста якісь преференції: платити менше за землю, або дістати якусь більшу земельну ділянку, або можливість під'єднатися до мереж за певними тарифами". Тому що для забудовників це бізнес: якщо їм буде нецікаво цим займатися, то хрущовок ніхто не розселятиме", – зазначила нардепка.
Вона додала, що за кордоном, наприклад, у балтійських країнах, такі проєкти успішно реалізували: деякі старі будинки там знесли, інші реконструювали й модернізували.
