Політика

Парламент має дочекатися тлумачення КСУ і Венеціанської комісії, перш ніж ухвалювати закон про столицю – експерт із конституційного права

1 жовтня 2021, 16.05 Этот материал также можно прочитать на русском

Богдан Бондаренко (праворуч): Якщо ви змінюєте баланс влади в Києві і говорите, що це не політичний інструмент, а так треба, то перенесіть дію цих положень на наступну каденцію міської влади і міського голови Фото: gorshenin.ua

Новий закон про столицю можна ухвалювати тільки після рішення Конституційного Суду і під час перенесення його положень про розмежування влади на наступну каденцію міської влади. Про це заявив експерт із конституційного права Богдан Бондаренко під час круглого столу в Інституті Горшеніна, пише LB.ua.

"У тексті Конституції прямо передбачено, що є певна специфіка здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі. Конституція потенційно говорить про звужене місцеве самоврядування. Якщо ви хочете вирішити це питання, дочекайтеся рішення Конституційного Суду. Якщо ви змінюєте баланс влади в Києві і говорите, що це не політичний інструмент, а так треба, то перенесіть дію цих положень на наступну каденцію міської влади і міського голови. Якщо ви цього не робите і згадуєте про цей законопроєкт, коли треба провести вибори у 2019 році, потім коли треба на когось потиснути, це не є на користь самої ідеї законопроєкту про столицю", – зазначив він.

Експерт нагадав, що 2019 року депутати Верховної Ради від різних фракцій попросили КСУ заново розтлумачити статті Конституції в частині розподілу та здійснення державної влади і місцевого самоврядування у столиці, але відповіді від суду досі немає.

"Ви готуєте законопроєкт, у якому розводите повноваження. Ви вважаєте, що із 2003 року [коли КСУ вперше сказав, що головою КМДА може бути призначено лише обраного міського голову] сплинуло багато води? Так у вас є подання 2019 року, яким перед КСУ ставлять те саме питання. Дочекайтеся рішення Конституційного Суду і на його основі ухвалюйте законопроєкт. Ні! Замість цього ми бачимо, що Конституційний Суд іншими штучними моментами блокується і дати відповідь із цього приводу він не може", – заявив Бондаренко.

За його словами, також проєкт закону потрібно подати на розгляд Венеціанської комісії.

"Законопроєкт є політичним інструментом. Важливі такі обставини в нас часто потрапляли у Венеційську комісію. Я не вважаю Венеційську комісію єдиним мірилом права, але це авторитетний орган, рівновіддалений від усіх політичних сил. Якщо ви хочете законопроєкт про столицю, а не використати його як політичний інструмент похапцем, швидше, аби щось зробити, зверніться до Венеціанської комісії. Два, три, чотири місяці почекайте – і питань уже буде менше, якщо ви дійсно впевнені у своїй позиції", – підкреслив експерт із конституційного права.

Контекст

Законопроєкт№2143-3 "Про Київ – столицю України",запропонований фракцією "Слуга народу", скорочує повноваження мера столиці.Згідно із проєктом закону, пропонують розмежувати повноваження і посади київського міського голови та голови Київської міської державної адміністрації (КМДА). Київський міський голова очолюватиме Київський магістрат – виконавчий орган Київської міської ради, головуватиме на засіданнях Київської міської ради, а голова КМДА здійснюватиме нагляд за дотриманням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування та координуватиме діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади", – написано в пояснювальній записці.
3 жовтня 2019 року Рада ухвалила документ у першому читанні. На друге читання до сесійної зали його досі не подавали. Профільний комітет після обговорення вирішив, що перегляне законопроєктпро розмежування повноважень мера Києва і голови КМДА в жовтні, за відповідне рішення на засіданні 8 вересня 2021 року проголосувало 20 із 27 членів комітету Ради, четверо утрималося.
2003 року Конституційний Суд України вже постановляв, що КМДА має очолювати особа, обрана міським головою. У листопаді 2010 року четвертий президент України Віктор Янукович розмежував ці посади, унаслідок чого тодішнього мера Леоніда Черновецького на посаді голови міськадміністрації змінив Олександр Попов. 2014 року, після перемоги Віталія Кличка на виборах міського голови Києва, п'ятий президент Петро Порошенко призначив його головою КМДА.
Восени 2020 року Кличко знову переміг на виборах мера Києва – у першому турі.
У середині серпня 2021 року ЗМІ повідомляли, що Офіс президента нібито вже погодив кандидатуру на посаду голови КМДА. Кличко заявляв про тиск на владу Києва.