"Полонієм-210 Сашу смертельно отруїли лише із третьої спроби". Інтерв'ю Бацман із Мариною Литвиненко, вдовою ексспівробітника ФСБ РФ. Відео G

Під час інтерв'ю Литвиненко говорила про:

• те, що особи, які вбили її чоловіка, і далі вчиняють злочини;
• рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виплатити Литвиненку €100 тис. моральної компенсації у позові на €3,5 млн;
• перемогу в суді США друга Литвиненка, науковця і дисидента Олександра Гольдфарба в російського "Первого канала" $25 млн за позовом про наклеп;
• те, чому вбивство Литвиненка стало відомим на весь світ;
• конфлікт усередині ФСБ у підрозділі боротьби з організованою злочинністю;
• запитання до Литвиненка: "А чи міг би ти вбити [російського бізнесмена Бориса] Березовського?";
• інтерв'ю 1998 року Сергієві Доренку, яке дали Литвиненко й інші офіцери, вони розповіли про підготовку вбивства Березовського;
• "абсолютно непомітного конторського щура" президента РФ Володимира Путіна;
• враження, яке справив на Путіна Литвиненко;
• те, чому телефон Литвиненка поставили на прослуховування;
• реакцію Путіна на пресконференцію Литвиненка;
• виникнення у Литвиненка плана щодо втечі з Росії;
• адекватність Путіна в перші роки президентства;
• передсмертне інтерв'ю Березовського засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону;
• війну в Україні та "швидкий кінець" Путіна;
• появу ознак радіоактивного отруєння;
• вихід на людей, які досліджували отруєння третього президента України Віктора Ющенка;
• дві зупинки серця Литвиненка після отруєння;
• те, як виявили полоній в організмі самої Марини Литвиненко;
• раптову появу іншого дивана в офісі Березовського;
• прив'язку смерті Литвиненка до Березовського;
• смерть Березовського;
• те, що докази від журналістів не завжди можна принести в суд;
• таємну зброю російського ГРУ, яку розслідували журналісти Христо Грозєв і Роман Доброхотов;
• виявлення полонію в організмі;
• сенсаційну книжку Олександра Литвиненка і Юрія Фельштинського "ФСБ підриває Росію";
• теракт у підмосковному Crocus City Hall;
• "серйозний прокол" в історії з терактом.

"Він пішов проти ФСБ і всієї системи, перейшов дорогу Путіну", – сказала під час інтерв'ю Марина Литвиненко.

Литвиненко помер у лондонській лікарні 23 листопада 2006 року внаслідок отруєння радіоактивним полонієм-210. Розслідування і суд у цій справі тривали більше ніж дев'ять років. За однією з версій, мотивом убивства Литвиненка могла бути наявність у нього компромату на представників російської влади. 21 січня 2016 року Високий суд Лондона оприлюднив висновок, що вбивство Литвиненка, "ймовірно", санкціонували Микола Патрушев, який у 2006 році очолював ФСБ, а також Путін. Виконавцями вбивства визнали депутата Андрія Лугового і Дмитра Ковтуна, які, за версією слідства, підсипали полоній у чай Литвиненку. 21 вересня 2021 року Європейський суд із прав людини визнав відповідальність влади Росії за вбивство Литвиненка. Рішення суд ухвалив за позовом удови Литвиненка Марини.

Марина Литвиненко разом з Олександром Гольдфарбом написала книжку "Смерть дисидента".