Про це 16 лютого у Києві на спільному брифінгу зі спікером Верховної Ради України Русланом Стефанчуком заявив віцемаршалок Сейму Польщі Ришард Терлецький.
Захід транслювали у YouTube телеканала "Рада".
За словами Терлецького, делегація Сейму Польщі обрала дату 16 лютого для візиту в Київ, оскільки розвідки союзних держав інформували про ймовірне вторгнення РФ в Україну.
"На щастя, цього не відбулося і, можливо, не відбудеться в майбутньому, але я хочу запевнити… що ми готові бути разом із вами у вашому парламенті, тому що ми не уявляємо безпеки Європейського союзу без безпеки України, ми не уявляємо майбутнього ЄС без України в ньому, ми не уявляємо НАТО без України", – сказав Терлецький.
Він закликав ЄС і НАТО чинити рішучий опір радянським планам щодо України.
Після візиту Терлецького 17–18 лютого Україну відвідає маршалок Сенату Польщі Томаш Гродський, повідомляв глава МЗС Дмитро Кулеба.
27 січня Сейм Польщі (нижня палата парламенту) ухвалив звернення до країн НАТО і Євросоюзу із закликом про підтримку України та тверду реакцію на російську агресію.
4 лютого постанову про підтримку України одностайно ухвалив Сенат Польщі (верхня палата парламенту). У ній наголошують, що "вільна Україна – одна із гарантій безпеки Польщі", а "без незалежної України не може бути безпечної Польщі".
Контекст
Верховна Рада та Європарламент 16 вересня 2014 року синхронно затвердили Угоду про асоціацію України з ЄС. 1 вересня 2017 року вона набула чинності у повному обсязі. Стратегічний курс на членство України в Євросоюзі та НАТО закріплено у Конституції.
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує вступ України в НАТО.
Глава МЗС України Дмитро Кулеба говорив у липні, що Україна хоче одержати від НАТО конкретну інформацію щодо перспектив приєднання до Альянсу. "Якщо Росія є причиною, не кажіть нам, що це через брак реформ", – наголошував міністр.
10 грудня на тлі нарощування Росією чисельності військ біля кордону з Україною та на окупованих територіях МЗС РФ опублікувало заяву, в якій Росія висунула вимогу до Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ у НАТО.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг відхилив цю вимогу. "Відносини НАТО з Україною вирішуватимуть 30 союзників по НАТО та Україна – і ніхто інший", – наголосив він.
Столтенберг сказав 15 лютого, що рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року про те, що Україна може в майбутньому стати членом Альянсу, залишається чинним.
+6 Київ
