Помер ексспікер Ради Ткаченко. Завдяки йому з'явилися поняття "спікеріада" і фраза "не перший, але й не другий"

Помер ексспікер Ради Ткаченко. Завдяки йому з'явилися поняття "спікеріада" і фраза "не перший, але й не другий" Ткаченко протягом останніх 10 років серйозно хворів і пересувався в інвалідному візку
Фото: Микола Канішевський / Facebook

Колишній спікер Верховної Ради України Олександр Ткаченко помер на 85-му році життя, повідомило 4 січня в Telegram видання "Українські новини".

Ткаченко був народним депутатом України п'яти скликань і четвертим головою Верховної Ради ІІІ скликання. Він очолював парламент із 1998-го до 1 лютого 2000 року.

Смерть ексспікера "Українським новинам" підтвердив його багаторічний помічник Борис Кириченко. За його словами, прощання з політиком відбудеться 6 січня в ритуальній залі в лікарні "Феофанія".

Український журналіст Микола Канішевський у Facebook пише, що Ткаченко – автор фрази: "Я не перший, але й не другий". Такою була його відповідь на запитання, хто в Україні головніший – президент чи голова Ради.

Спікером Ради Ткаченка обрали з 18-го разу. Тоді парламент три місяці не міг визначитися з головою, внаслідок чого в українських ЗМІ з'явився термін "спікеріада", нагадує Канішевський.

Протягом останніх 10 років Ткаченко хворів і був прикутий до візка, додав журналіст. У березні ексспікеру мало виповнитися 85 років. У політика залишилася донька Алла. Поховають Ткаченка в Києві на Байковому кладовищі поряд із дружиною, повідомив Канішевський.

Контекст

Ткаченко народився 7 березня 1939 року в місті Шпола Черкаської області. 1963 року закінчив Білоцерківський сільськогосподарський інститут. 1992 року став кандидатом економічних наук.

З кінця 1980-х до початку 1990-х він працював на міністерських посадах в уряді УРСР. Був заступником глави уряду. У Верховній Раді розпочав роботу з 1994 року й був депутатом від Селянської партії. 2002 року став депутатом Комуністичної партії (її заборонено в Україні з 2022 року), згодом його переобрали й він працював у парламенті до 2012 року.

Політик був кандидатом у президенти України 1991 року, але незадовго до виборів зняв кандидатуру на користь Леоніда Кравчука. Керуючи парламентом, 1999-го він вирішив знову спробувати стати президентом України, але невдовзі знявся на користь комуніста Петра Симоненка.

Ткаченко був учасником "Канівської четвірки" – політичної коаліції чотирьох опозиційних кандидатів перед президентськими виборами восени 1999 року на противагу чинному президенту країни Леонідові Кучмі, нагадує "Главком".

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати
Легка версія для блекаутів