+11 Київ
Заява президента Петра Порошенка про намір провести референдум щодо вступу до НАТО – це сигнал західним елітам, які всерйоз обговорюють план екс-держсекретаря США Генрі Кіссінджера, що Україні не варто прагнути до Альянсу. Про це виданню "ГОРДОН" заявив політолог і колишній народний депутат від "Батьківщини" Віктор Уколов.
"В експертному середовищі на Заході зараз обговорюється план Кіссінджера про те, що Україна повинна залишитися нейтральною. Не виключаю, що Порошенко навмисно порушив тему референдуму про НАТО в західних ЗМІ. Нагадав, що Україна хоче приєднатися до Альянсу й остудив тих, хто всерйоз обговорює план Кіссінджера, що Україні не варто прагнути до НАТО: мовляв, Крим віддамо Росії, про Донбас домовимося. Президент послав сигнал: ні, так не буде. Сигнал насамперед західній еліті", – заявив Уколов.
Він підкреслив, що українські ЗМІ "роздули сенсацію" навколо заяви Порошенка, хоча президент лише визначив тенденцію: все більше українців виступають за членство в НАТО.
"Думаю, в українських ЗМІ багато в чому "роздули сенсацію". Немає сенсації. Порошенко лише підкреслив тенденцію: Україна хоче вступити до НАТО, проте це складний шлях. Президент підкреслив, що ставлення українців до вступу до НАТО змінилося, це дуже важливо. Він нагадав, що якщо ще чотири роки тому за членство в НАТО було 16% українців, то зараз – 54%. Тобто явна тенденція до зростання. Прочитайте уважно інтерв'ю Порошенка. Він сказав, що як президент повинен думати про настрої людей. Якщо українці проголосують "за", він зробить все, щоб добитися членства в Альянсі. Президент не сказав ні про дату, ні про терміни проведення референдуму", – зазначив Уколов.
Політолог нагадав, що для членства в Альянсі необхідно пройти довгу процедуру, а головне – у країни-кандидата не має бути територіальних суперечок із сусідніми державами.
"По-перше й найголовніше, необхідно, щоб у країни-кандидата не було територіальних конфліктів з сусідами. У нас війна з Росією, Крим і частина Донбасу окуповані. Ніхто поки нам ніяку заявку на вступ до Альянсу не надішле", – розповів Уколов.
"По-друге, для вступу до НАТО є певна юридична процедура, прописана для країн-кандидатів ще в 1999 році, – додав Уколов. – Будь-яка країна може увійти до Альянсу, якщо члени НАТО надішлють запрошення. Але щоб отримати таке запрошення, необхідно одностайне рішення всіх 28 країн Альянсу. Після чого проводяться консультації, за результатами яких країна-кандидат отримує ПДЧ – план дій щодо членства в НАТО. Лише після виконання усіх умов ПДЧ, коли кандидат повністю відповідає критеріям, які виставив Альянс, ухвалюється рішення про вступ до НАТО".
Експерт зазначив, що Грузія вже дев'ять років чекає членства, хоча понад 70% громадян проголосували "за" вступ до НАТО.
"До виконання ПДЧ референдум проводити безглуздо. Наприклад, Грузія провела такий референдум в січні 2008 року, понад 70% грузинів проголосували "за", але віз і нині там. Грузія до цих пір не член НАТО, хоча референдум дев'ять років тому був. Тому президент Порошенко і не озвучив жодних термінів, а розповів про настрої українців", – підсумував Уколов.
2 лютого 2017 року президент Петро Порошенко заявив про намір провести референдум про вступ України до НАТО. Глава держави підкреслив, що "керується думкою свого народу" і, якщо українці проголосують "за", зробить все можливе, щоб добитися членства в Альянсі.
Україна активізувала співпрацю з НАТО в 2014 році на тлі анексії Криму Росією й збройного конфлікту на Донбасі. В кінці 2014 року Верховна Рада прийняла закон, який передбачає відмову України від ведення політики "позаблоковості". У щорічному посланні до Верховної Ради в 2016 році президент заявив, що вступ до НАТО є стратегічною метою держави.
27 грудня 2016 року німецьке видання Bild з посиланням на спецслужби та інформацію зі штабу тоді ще кандидата в президенти США Дональда Трампа написало, що екс-держсекретар США Генрі Кіссінджер розробляє план з відновлення відносин з Росією. Рекомендації Кіссінджера передбачають послаблення санкцій та визнання права Москви на сферу впливу в Україні, Білорусі, Грузії та Казахстані.
Генрі Кіссінджер – колишній радник президента США з національної безпеки й держсекретар США у 1973–1977 роках. Був одним із авторів політики "розрядки" у відносинах між США та СРСР. У 1973 році був удостоєний Нобелівської премії миру. У жовтні 2016 року був обраний іноземним членом Російської академії наук.
У березні 2014 року Кіссінджер заявляв, що причина конфліктів в Україні – у прагненні українських політиків нав'язати "свою волю непокірній і впертій частині країни".
