Президентка Естонії: "Північний потік – 2" у будь-якому разі буде збитковим

Політика

Газотранспортний проєкт "Північний потік – 2" має геополітичний вплив. Про це заявила президентка Естонії Керсті Кальюлайд в інтерв'ю проєкту "Крим.Реалії", яке вийшло 25 серпня.

Президентка сказала, що в Естонії було дві причини виступати проти "Північного потоку – 2".

"Перша і найважливіша – тому що цей проєкт мав геополітичний вплив. Він означав, що Україна не зможе експортувати газ до Європи в довгостроковій перспективі", – заявила Кальюлайд.

Другою причиною, за її словами, є те, що до 2050 року ЄС хоче перейти на "зелену" енергетику, і системи, які споживають багато газу, "не дуже вписуються в цей план".

"Якщо зараз на європейському ринку з'явиться більше дешевого газу і компанії інвестують у це (ми називаємо такі інвестиції "проміжними"), то я стурбована перспективами наших "зелених" ініціатив. У такому разі лобі цих компаній, що інвестують в обладнання для постачання газу, будуть відстоювати свої позиції – скажуть, наприклад, що газ практично "чистим", адже він "чистіший" за вугілля. Тому я бачу тут загрозу для європейської екологічної політики. Я також не думаю, що це відповідає намірам ЄС диверсифікувати джерела енергії", – сказала вона.

Також, на думку Кальюлайд, "Північний потік – 2" буде збитковим проєктом.

"Я думаю, у цього проєкту дуже мало шансів окупитися, тобто повернути ті гроші, які були витрачені на його будівництво. Газові установки, які будуть качати газ, що йтиме по трубах "Північного потоку – 2", тим більше мають мало шансів на те, щоб окупитися. Це означає, що проєкт буде збитковим у будь-якому випадку", – заявила вона.

Контекст

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. З кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть у ньому участь, опинилися під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли добудували 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, його відновили.
Оператор газопроводу Nord Stream 2 AG у липні 2021 року зазначав, що "Північний потік – 2" готовий на 99%. За даними Bloomberg, прокладання "Північного потоку – 2" можуть завершити до 12 вересня.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин із Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
Німеччина і США 21 липня повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії та закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ продовжить використовувати газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". Згідно з угодою, транзит через Україну після введення в дію газопроводу мають продовжити на 10 років (чинний контракт на транзит завершується 2024 року).
25 серпня суд у Німеччині відмовився звільнити "Північний потік – 2" від виконання правил Євросоюзу, які вимагають, щоб власники трубопроводів відрізнялися від постачальників газу для забезпечення чесної конкуренції.