Президент Литви: Імовірність російської агресії дуже висока

Політика

Імовірність російської агресії дуже висока. Про це заявив президент Литви Гітанас Науседа 10 грудня після бесіди з президентом США Джо Байденом, що відбулася в четвер, у якій брали участь лідери країн "Бухарестської дев'ятки", пише портал Delfi.

За його словами, це "дзвіночок" не лише для України, а й для всього східного флангу НАТО, і країни Балтії також відчувають пряму загрозу.

"Тому ми домовилися, що відповідь США у воєнному сенсі цього слова буде адекватною, ми можемо розраховувати на підкріплення у військовому сенсі, яке дасть нам змогу почуватися більш захищеними. [...] Ми констатували, що ймовірність російської агресії дуже висока, є багато ознак, які демонструють, що може реалізуватися і найгірший сценарій – військова інтервенція на територію суверенної незалежної держави. Ми спільно маємо зробити все, щоб цього найгіршого сценарію не було", – заявив литовський президент.

Контекст

Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти та докази.
За даними уповноваженої Верховної Ради із прав людини Людмили Денісової, за час збройного конфлікту на Донбасі загинуло майже 14 тис. українців, із них 4 тис. – цивільні особи.
2021 року російсько-український конфлікт загострився. РФ наприкінці березня почала нарощувати війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Українська розвідка говорила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" та "ЛНР" території завдяки введенню регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
У РФ стверджували, що накопичені сили залучать до навчань, а згодом вони повернуться до місць постійної дислокації. У травні газета The New York Times із посиланням на високопосадовців адміністрації президента США Джо Байдена повідомила, що Росія відвела кілька тисяч військовослужбовців, але вздовж кордону з Україною залишалося ще приблизно 80 тис. військових, що було найбільшою кількістю сил, які Росія накопичила там від моменту анексії Криму.
Наприкінці жовтня американські ЗМІ знову почали повідомляти, що Росія стягує війська до кордону з Україною. У Міноборони України спочатку говорили, що жодних змін на кордоні не відбулося і українська розвідка не фіксує нарощування російських військ. Але 21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, до того ж атака буде "набагато більш руйнівною, ніж будь-яка раніше". За його оцінкою, поблизу українського кордону зосереджено приблизно 92 тис. російських військовослужбовців.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні. 8 грудня Путін і президент США Джо Байден провели двогодинну розмову за допомогою захищеного каналу відеозв'язку. У Білому домі заявили, що Байден висловив "глибоке занепокоєння" Сполучених Штатів та їхніх європейських союзників у зв'язку з нарощуванням Росією сил навколо України. Байден попередив Путіна про "рішучі економічні та інші заходи" у разі вторгнення в Україну.
Путін під час розмови заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України. "Тому Росія серйозно зацікавлена в одержанні надійних, юридично зафіксованих гарантій, що унеможливлюють розширення НАТО у східному напрямку та розміщення в суміжних із Росією державах ударних наступальних систем озброєнь", – сказав він. У Білому домі зазначили, що Байден не поступився російській стороні в питанні ймовірного вступу України до НАТО.
За інформацією Bloomberg, адміністрація Байдена домагатиметься від Німеччини зупинки газогону "Північний потік – 2", який має з'єднати Росію та Німеччину дном Балтійського моря в обхід України, якщо Путін ухвалить рішення про військове вторгнення РФ в Україну.