$41.28 €44.96
menu closed
menu open
weather +7 Київ
languages

У МЗС Грузії відреагували на вимогу РФ відкликати обіцянку про членство в НАТО для двох країн

У МЗС Грузії відреагували на вимогу РФ відкликати обіцянку про членство в НАТО для двох країн У грузинському МЗС наголосили, що членство в НАТО суверенне рішення Грузії
Фото: depositphotos.com
У міністерстві закордонних справ Грузії назвали неприйнятним заклик РФ відкликати обіцянку про членство України та Грузії в НАТО. Повідомлення опубліковано на сайті МЗС Грузії 11 грудня.

10 грудня міністерство закордонних справ РФ опублікувало заяву, в якій Росія вимагає від Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку 2008 року Україні та Грузії про їхній вступ до НАТО.

"Міністерство закордонних справ вважає неприйнятною заяву міністерства закордонних справ Російської Федерації, згідно з якою РФ вважає за необхідне дезавуювати рішення Бухарестського саміту 2008 року про те, що Грузія та Україна стануть членами НАТО", – ідеться в заяві.

У грузинському МЗС наголосили, що рішення країн – членів НАТО, ухвалене 3 квітня 2008 року на саміті в Бухаресті, є надзвичайно важливим політичним рішенням, "яке базується на консенсусі, базується на фундаментальному принципі міжнародного права, згідно з яким усі держави мають суверенне право обирати власний зовнішньополітичний курс".

"Членство в НАТО суверенне рішення Грузії, яке базується на непохитній волі більшості населення Грузії. Цю мету також зафіксовано у Конституції Грузії", – ідеться в повідомленні.

У відомстві зазначили, що рішення, ухвалене на саміті в Бухаресті, повторювалося на всіх самітах НАТО, які відбулися після 2008 року.

Зокрема, у комюніке, ухваленому на саміті НАТО в Брюсселі 2021 року, зазначено, що союзники вважають неприйнятним втручання третьої сторони у визначення зовнішніх пріоритетів країн.

"Враховуючи все вищевикладене, будь-яка заява, яку зробила третя сторона щодо перегляду рішення Бухарестського саміту, котра суперечить основним принципам та нормам міжнародного права, є неприйнятною для міністерства закордонних справ", – підкреслюють у повідомленні.

У грузинському МЗС зазначили, що головним викликом європейської та євроатлантичної архітектури безпеки сьогодні є дії Російської Федерації, які "виявляються в окупації та анексії територій сусідніх суверенних країн, ігноруванні основних принципів міжнародного права та невиконанні зобов'язань".

Контекст

У декларації Бухарестського саміту НАТО 2008 року йдеться про те, що Альянс вітає євроатлантичні прагнення щодо членства в НАТО України та Грузії. Країни члени Альянсу домовилися, що обидві держави стануть членами НАТО. Ухвалювати рішення про наступний крок План дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) для України та Грузії уповноважені міністри закордонних справ країн членів Альянсу.

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей. Грузія має такий самий статус. Обидві країни поки що не отримали ПДЧ.

14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначено, що Альянс підтверджує своє рішення 2008 року про те, що Україна та Грузія стануть членами НАТО.

10 грудня на тлі нарощування Росією чисельності військ біля кордону з Україною та на окупованих територіях міністерство закордонних справ РФ опублікувало заяву, в якій Росія вимагає від Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні та Грузії про їхній вступ до НАТО.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг відхилив цю вимогу, підкресливши, що право кожного народу вибирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.