Путін не перенесе, якщо стане "другим Лукашенком"

Політика

Президент Росії Володимир Путін намагатиметься за підсумками виборів 2024 року не стати таким нелегітимним правителем, як Олександр Лукашенко, який перебуває при владі в Білорусі. Таку думку колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін висловив в опублікованому 4 грудня інтерв'ю "Радіо Свобода".

Тему було порушено після запитання журналістки, чи буде, на думку дипломата, масштабний наступ російських військ в Україні.

"За це Путін заплатить дуже серйозну ціну. І американці, будуючи зараз пакет стримування, показують, що це ж не тільки про санкції. Подивіться на резолюцію, яку два конгресмени внесли до Конгресу, – не визнавати Путіна легітимним керівником Росії після 2024 року. Путін може перенести багато всього. Буде ходити, щось заявляти. Але Путін не перенесе стати "другим Лукашенком", – сказав Клімкін.

За його словами, Лукашенко для глави Кремля – "наш сучий син".

"Він (Лукашенко. – "ГОРДОН") – повітряний бандит, тепер і еміграційний бандит. Але Путін хоче вважати себе рівним у цьому світі. І для нього це дуже важлива особиста історія, частина його місії. Він вважає, що Росія, а от він, якщо рівний, то і Росія якимось чином теж підноситься", – пояснив Клімкін.

Він припускає, що росіяни разом із Путіним вважають Лукашенка "нашим сучиним сином", і приєднати Білорусь – "це питання техніки".

Контекст

У серпні 2020 року у Білорусі відбулися вибори, результатів яких не визнав демократичний світ. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент чинний президент Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи показували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
23 вересня Лукашенко провів церемонію інавгурації, яку заздалегідь не анонсували, і, всупереч вимозі законодавства, не транслювали по телебаченню.
Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
1 грудня 2021 року Лукашенко заявив, що робитиме все, щоб Україна стала "нашою". За його словами, якщо Україна поводитиметься "вороже" стосовно Російської Федерації, Білорусь стане на бік РФ.
2 грудня США, Євросоюз, Канада та Великобританія синхронно ввели новий пакет санкцій через міграційну кризу на кордоні Білорусі та країн Євросоюзу. Крім того, США, ЄС, Великобританія та Канада висловили вимогу, щоб "режим Лукашенка негайно та повністю припинив організацію незаконної міграції через кордон із Євросоюзом", а також закликали звільнити майже 900 політичних в'язнів у Білорусі.
Перед цим протягом 2020–2021 років ЄС ввів проти Білорусі чотири пакети санкцій за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів, а також за примусове приземлення літаків Ryanair у Мінську: три торік і один цього року. За підсумками цих санкцій у списку, як повідомляє "Немецкая волна", опинилися 166 фізичних осіб, включно із самим Лукашенком, а також 15 установ і підприємств.
Крім ЄС, санкції проти Білорусі вводили США, Великобританія та Канада. До одного з європейських санкційних пакетів приєдналася Україна.
Путін обіймає посаду президента Росії з 2000 року з перервою у 2008–2012 роках, коли він був главою уряду.
2020 року в конституцію РФ внесли зміни, які дають змогу Путіну знову балотуватися на посаду глави Кремля 2024 року.