"Друг Лукашенка". У санкційний список ЄС проти Білорусі потрапив російський бізнесмен

Світ

Російський мільярдер, глава промислово-фінансової групи "Сафмар" Михайло Гуцерієв потрапив під нові санкції Євросоюзу проти Білорусі. В ЄС його назвали другом Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі. Про це йдеться в Офіційному журналі ЄС.

"Відомий російський бізнесмен, який має бізнес-інтереси в Білорусі у секторах енергетики, калійних добрив, готельному бізнесі та інших сферах. Давній друг Олександра Лукашенка", – ідеться в обґрунтуванні занесення бізнесмена до списку.

В ЄС підкреслили, що завдяки дружбі з Лукашенком Гуцерієв має вплив на політичну еліту Білорусі.

"Сафмар" – компанія, контрольована Гуцерієвим, – була єдиною російською нафтовою компанією, яка продовжувала постачання нафти на білоруські нафтопереробні заводи під час енергетичної кризи між Білоруссю і Росією на початку 2020 року", – підкреслюють у ЄС.

Також наголошують, що Лукашенко обіцяв перейменувати місто Любань у Мінській області на Гуцерієвськ. Окрім того, в ЄС зазначили, що коли журналісти виявили у Лукашенка секретну резиденцію, Гуцерієв заявив, що вона належить йому.

Гуцерієв також був одним із гостей таємної інавгурації Лукашенка у вересні 2020 року.

Усього в новому санкційному списку Євросоюзу – 78 осіб і вісім організацій. На думку авторів списку, семеро з них відповідальні за примусове приземлення літака Ryanair у Мінську, а решта фігурантів списку відкрито підтримує Лукашенка або прямо отримує вигоду від дій білоруської влади.

Крім ЄС, 21 червня нові санкції проти Білорусі ввели США, Великобританія і Канада. У списках – керівники силових структур, члени Центрвиборчкому, чиновники міністерства транспорту та інші.

Контекст

9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спершу у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Євросоюз у жовтні минулого року ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. До цих санкцій приєдналася й Україна. Тоді ж санкції за фальсифікацію виборів і розгін демонстрацій ввів мінфін США.
У листопаді ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських чиновників. У грудні ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб і семи організацій.
У лютому санкції проти "громадян Білорусі, відповідальних за підрив білоруської демократії", ввели США і Великобританія.
16 червня стало відомо, що посли країн Європейського союзу затвердили введення санкцій проти осіб та організацій, причетних до примусового приземлення літака Ryanair у Мінську, після якого спецслужби Білорусі затримали білоруського опозиційного журналіста Романа Протасевича і його дівчину Софію Сапегу.