Рінкевичс про головування Угорщини в Раді ЄС: Є один шлях зробити так, щоб це не мало впливу на Україну

Політика

Головування Угорщини в Раді ЄС у 2024 році – частина механізму управління Євросоюзом, його відкладення навряд чи є можливим.

Таку думку в інтерв'ю "Європейській правді", опублікованому 13 червня, висловив новообраний президент Латвії Едгарс Рінкевичс. Відеозапис інтерв'ю також оприлюднили в YouTube ЗМІ.

"Попри всі проблеми, які ми маємо з Угорщиною… я скептичний щодо можливості відкласти їхнє головування в Раді ЄС… Є механізм санкцій – так звана ст. 7 [Договір про Європейський союз]. І ми наразі не запустили її щодо Угорщини, і доки ми її не запустимо... ми маємо дозволяти заплановане головування усім державам-членам", – наголосив Рінкевичс.

Він визнав, що розширення Євросоюзу "значною мірою" залежить від держави, яка головує.

"Є один шлях зробити так, щоб це не мало впливу на Україну. Для цього треба вже до кінця 2023 року почати офіційні переговори про вступ України в ЄС. Це зробить процес дуже технічним, заснованим на величезній кількості критеріїв і перевірок, і він не залежатиме від угорського головування", – зазначив Рінкевичс.

За його словами, цей процес залежатиме від проведення реформ в Україні.

Уряд прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана упродовж останніх років перебуває в майже постійному конфлікті з інститутами ЄС, насамперед через суперечки про незалежність судової системи, свободу преси й громадянського суспільства і верховенство закону.

Угорські високопосадові політики, зокрема Орбан, неодноразово робили заяви, які відповідали російській пропаганді. Зокрема, Орбан говорив, що Україна "ніколи не виграє війну", що Росію як ядерну країну "не можна заганяти в кут", що "війну можна закінчити лише мирними переговорами між Росією й Америкою" тощо.

Також Орбан заявляв, що санкції проти Росії треба переглянути. На його думку, обмеження не "змогли поставити Росію на коліна".

Контекст

Верховна Рада і Європарламент 16 вересня 2014 року синхронно затвердили Угоду про асоціацію України з ЄС. 1 вересня 2017 року вона набула чинності в повному обсязі. Стратегічний курс на членство України в Євросоюзі закріплено в Конституції з лютого 2019 року.
28 лютого 2022 року, за чотири дні після початку повномасштабного вторгнення Росії, Україна подала заявку на вступ до Європейського союзу за спеціальною процедурою. Незабаром такі заявки подали Грузія і Молдова.
17 червня Єврокомісія рекомендувала надати статус кандидата на вступ до ЄС Україні й Молдові, а також висунула низку умов, які Україна має виконати перед початком переговорів щодо вступу до Євросоюзу.
23 червня лідери ЄС зібралися у Брюсселі на саміт, де надали Україні й Молдові статус кандидата.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив 27 квітня 2023 року, що Україна "виконала усі сім рекомендацій Єврокомісії", які отримала разом зі статусом кандидата. "Ми виконуємо всі реформи, необхідні для вступу до Євросоюзу", – запевнив глава Кабміну. Шмигаль додав, що Україна готова до процедури переговорів наприкінці 2023 року.
10 травня віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина закликала Раду ухвалити низку законопроєктів для виконання рекомендацій Єврокомісії до отримання її оцінки.
Вона зазначала, що до кінця травня завершать усі оцінні процеси щодо виконання Україною семи рекомендацій Єврокомісії, а сам проміжний звіт оприлюднять у червні.