+10 Київ
Віце-прем'єр-міністр України Павло Розенко у Варшаві зустрівся з міністром культури і національної спадщини Польщі Петром Глинським. Про це український політик повідомив у Facebook.
"Переговори завершені. Але не закінчені. Порушили низку важливих для україно-польських стосунків питань: загрози нового закону про Інститут національної пам'яті, захист прав і свобод українців у Польщі, відновлення сплюндрованих і зруйнованих пам'яток, проведення спільних заходів – конференцій, зустрічей, консультацій, пошукових робіт тощо. Діалог і спільна робота буде продовжена. Будемо раді бачити пана Глинського в Києві!" – написав Розенко.
У жовтні 2016 року польський Сейм і Верховна Рада України ухвалили спільну Декларацію пам'яті та солідарності, яка мала покласти край історичним суперечкам. Попри це історичне питання залишається джерелом напруженості між країнами.
Улітку 2017 року українська сторона відмовила польській у пошуку й ексгумації похованих на території України поляків.
2 листопада 2017 року міністр закордонних справ Польщі та член партії "Право і справедливість" Вітольд Ващиковський заявив, що Польща має намір запустити процедуру, яка не дасть можливості в'їхати в країну українцям, які демонструють антипольські погляди. У МЗС України на це відповіли, що в країні немає антипольських настроїв.
17 листопада 2017 року в Кракові відбулося засідання консультаційного комітету президентів України і Польщі. За підсумками переговорів сторони дійшли згоди зняти мораторій на проведення пошуково-ексгумаційних робіт в Україні і відновити їх. В адміністрації польського президента Анджея Дуди заявили, що вітають скасування мораторію на проведення ексгумації поляків в Україні.
13 грудня 2017 року президент Польщі Анджей Дуда і президент України Петро Порошенко зустрілися в Харкові. Лідери дійшли висновку, що історичні питання не мають впливати на стратегічне партнерство України і Польщі, заявив Порошенко. Він анонсував засідання польсько-української комісії з історичних питань на рівні віце-прем'єр-міністрів країн.
Дуда після зустрічі заявляв, що президенти домовилися "не робити кроків у межах чергових увіковічнень, які не ґрунтуються на науково перевірених доказах". Він також говорив, що увічнювати потрібно "конкретних людей, які загинули".
26 січня 2018 року польський Сейм проголосував за поправки до закону про Інститут національної пам'яті. У ніч на 1 лютого документ схвалив польський Сенат. 6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав ініціативу і передав її в Конституційний суд, щоб той перевірив, чи вона не обмежує свободи слова і переконань.
Закон установлює кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках.
Документ засудили Україна, США, Ізраїль і Франція. Верховна Рада ухвалила постанову, у якій ідеться, що українські депутати "з розчаруванням і глибоким занепокоєнням" сприйняли законопроект.
12 лютого 2018 року Глинський заявляв, що очікує непростих переговорів із Розенком у зв'язку з ухваленими поправками до польського закону про Інститут нацпам'яті, але зазначив, що залишається оптимістом, оскільки офіційна реакція української сторони була стриманою.
Розенко заявляв, що вирушив на переговори, щоб "зняти напругу в українсько-польських відносинах".
