+6 Київ
Віце-прем'єр-міністр України Павло Розенко на чолі української делегації 15 лютого вирушив у Польщу. Про це він повідомив у Twitter увечері в четвер.
"До Варшави. З чіткою і виваженою позицією та сподіванням на зняття напруги в україно-польських відносинах!" – заявив міністр.
До Варшави. Із чіткою і виваженою позицією та сподіванням на зняття напруги в україно-польських відносинах! pic.twitter.com/LRqawt24JR
— Rozenko Pavlo (@RozenkoPavlo) 15 лютого 2018 р.
Пізніше він повідомив, що зустрівся в Польщі з керівниками Об'єднання українців Польщі.
"Напередодні переговорів із польською стороною важливо знати і враховувати думки наших співвітчизників, які мешкають, працюють, вчаться в Польщі", – написав Розенко.
Перші години у Варшаві і відразу перші зустрічі. З польськими українцями. З керівниками Об'єднання українців Польщі. Напередодні переговорів з польською стороною важливо згати і враховувати думки наших співвічмзників, які мешкають, працюють, вчаться в Польщі. pic.twitter.com/AShb6AReVN
— Rozenko Pavlo (@RozenkoPavlo) 15 лютого 2018 р.
Прес-секретар Розенка Олена Голюк уранці 16 лютого повідомила у Facebook, що зустріч українського віце-прем'єра з міністром культури національного надбання Польщі Петром Глинським почалася у Варшаві.
До складу української делегації, окрім Розенка, входять міністр культури України Євген Нищук, посол України в Польщі Андрій Дещиця і заступник міністра закордонних справ Василь Боднар.
У жовтні 2016 року польський Сейм і Верховна Рада України ухвалили спільну Декларацію пам'яті та солідарності, яка мала покласти край історичним суперечкам. Попри це історичне питання залишається джерелом напруженості між країнами.
Улітку 2017 року українська сторона відмовила польській у пошуку й ексгумації похованих на території України поляків.
2 листопада 2017 року міністр закордонних справ Польщі та член партії "Право і справедливість" Вітольд Ващиковський заявив, що Польща має намір запустити процедуру, яка не дасть можливості в'їхати в країну українцям, які демонструють антипольські погляди. У МЗС України на це відповіли, що в країні немає антипольських настроїв.
17 листопада 2017 року в Кракові відбулося засідання консультаційного комітету президентів України і Польщі. За підсумками переговорів сторони дійшли згоди зняти мораторій на проведення пошуково-ексгумаційних робіт в Україні і загальне їх відновлення, заступник глави Адміністрації Президента України Костянтин Єлісєєв та шеф канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський "погодилися з важливістю" продовження роботи двосторонньої міжурядової комісії із захисту та повернення культурних цінностей. В адміністрації польського президента Анджея Дуди заявили, що вітають скасування мораторію на проведення ексгумації поляків в Україні.
13 грудня 2017 року президент Польщі Анджей Дуда і президент України Петро Порошенко зустрілися в Харкові. Лідери дійшли висновку, що історичні питання не мають упливати на стратегічне партнерство України і Польщі, заявив Порошенко. Він анонсував засідання польсько-української комісії з історичних питань на рівні віце-прем'єр-міністрів країн, Україну в ній представить Розенко.
Дуда після зустрічі заявляв, що президенти домовилися "не робити кроків у межах чергових увіковічнень, які не ґрунтуються на науково перевірених доказах". Він також говорив, що увічнювати потрібно "конкретних людей, які загинули".
26 січня 2018 року польський Сейм проголосував за поправки до закону про Інститут національної пам'яті. У ніч на 1 лютого документ схвалив польський Сенат. 6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав ініціативу і передав її в Конституційний суд, щоб той перевірив, чи вона не обмежує свободи слова і переконань.
Поправки передбачають кримінальне покарання за публічні звинувачення Польщі у злочинах, скоєних під час Голокосту, у пособництві нацистській Німеччині, військових злочинах або злочинах проти людяності. Заборонено використовувати словосполучення "польський табір смерті" під час опису концтаборів, що існували на території окупованої Німеччиною Польщі.
Також закон встановлює кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках.
Будь-якого громадянина країни або іноземця, який порушує ці норми, буде засуджено до виплати штрафу або тюремного ув'язнення строком до трьох років. Виняток зроблено для художніх творів і наукових дискусій.
Документ засудили Україна, США, Ізраїль і Франція. В ОБСЄ вважають, що він обмежує свободу вираження поглядів.
12 лютого 2018 року Глинський заявляв, що очікує непростих переговорів із Розенком у зв'язку з ухваленими поправками до польського закону про Інститут нацпам'яті, але зазначив, що залишається оптимістом, оскільки офіційна реакція української сторони була стриманою.
