+12 Київ
Міністр зазначив, що "свідомо взяв паузу після візиту до Вільнюса, щоб осіла інформаційна "піна" і з'явилася можливість більше уваги звернути на результати" саміту.
"Головний результат саміту – комплекс ухвалених рішень, публічних заяв, започаткованих ініціатив – свідчить, що фактично розпочався транзитний період щодо вступу України в Альянс. Цей процес набуває дедалі більших ознак незворотності", – наголосив він.
Резніков зазначив, що вступ України до НАТО де-факто залежить від України, оскільки це "насамперед питання взаємосумісності сектору безпеки і оборони країни з Альянсом". Вступ до блоку де-юре – це, за словами міністра, "питання політичної волі країн НАТО на основі консенсусу, який може не залежати від того, що робить чи не робить Україна".
"До НАТО приймають не сили оборони, а країну. Велику вагу мають суто політичні аспекти, питання правосуддя, верховенства права, громадянських свобод тощо. Якщо подивитися на результати саміту у Вільнюсі з погляду командної гри та змісту подій – це потужний крок уперед. Тому саміт дійсно історичний. Насамперед вдалося донести українське бачення, яке було підтримано лідерами країн-партнерів: торгівля територіями та свободою приєднання до безпекових альянсів неприпустима, це не може бути предметом розміну. Відмова від інтеграції в НАТО не може бути переговорною позицією. Консенсус проявився у заявах. Про те, що Україна буде в НАТО, коли складуться відповідні умови, сказали президент США Джо Байден, президент Туреччини Реджеп Ердоган, прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні та інші друзі України", – додав глава Міноборони.
Він також звернув увагу на декларацію щодо гарантій безпеки від країн G7 та заяву прем'єр-міністра Великобританії Ріші Сунака, що такі гарантії не варто розглядати як альтернативу НАТО, про що заявляла Україна.
"Але головне досягнення в нашому публічному просторі недооцінили, зокрема, тому, що помилково інтерпретували. У п. 11 підсумкового комюніке саміту НАТО у Вільнюсі зазначено, що Україна більше не потребує плану дій щодо членства, стала більш політично інтегрованою до Альянсу. Подальший прогрес буде регулярно оцінюватися міністрами закордонних справ на основі адаптованої річної національної програми. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг висловив суть змін: замість двокрокового процесу вступу до НАТО запроваджено однокроковий. Багато хто чомусь вирішив, що йдеться про кальку річної національної програми під егідою комісії Україна – НАТО. Мовляв, нічого не змінилося. Але комісії України – НАТО більше немає. Рівень взаємодії підвищено шляхом утворення Ради України – НАТО", – наголосив Резніков.
За його оцінкою, є всі підстави, щоб трансформувати зміст річної програми.
"Адаптована річна програма, власне, і повинна дати розуміння умов, після яких може бути ухвалене рішення про вступ. Цих умов може бути 20, а може бути три. Теза про регулярність оцінювання створює простір як для ритмічного, так і для пришвидшеного руху. Прийти до висновків про виконання умов можна у будь-який зручний час, коли сформується консенсус", – додав він.
Резніков пояснив, що відомо про першу умову – це перемога України у війні, розв’язаною країною-агресором РФ.
"Щодо інших умов: "домашнє завдання" для нашої держави – розробити своє бачення адаптованої річної програми та запропонувати її для розгляду. Це питання міжвідомчої координації та діалогу з нашими іноземними партнерами. Маємо бути у цьому процесі проактивними. Міністерство оборони виконає частину роботи", – резюмував він.
