-2 Київ
Під час інтерв'ю Каспаров говорив про:
- кадрові зміни в країні-агресорі Росії, зокрема про відставку міністра оборони Сергія Шойгу і призначення на цю посаду Андрія Бєлоусова;
- те, скільки в Росії ще сил, щоб вести війну;
- скандал із висловлюваннями російського бізнесмена й опозиціонера Михайла Ходорковського про війну;
- заяви президента Франції Еммануеля Макрона про ймовірність введення західних військ в Україну і про те, чому "він здувся";
- загибель президента Ірану Ібрагіма Раїсі;
- вимогу головного прокурора Міжнародного кримінального суду Каріма Хана видати ордери на арешт прем'єра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, міністра оборони Ізраїлю Йоава Галанта і трьох лідерів ХАМАС;
- президентські вибори у США і двох головних кандидатів – Джо Байдена й Дональда Трампа.
"[Коли закінчиться війна?] Тут питання формулювання. Якщо ми говоримо про перемир'я, воно може настати і цього року. Якщо ми говоримо про закінчення війни, а це один із двох варіантів – перемога або поразка, крах України чи крах путінського режиму, – то цього року це питання не вирішиться. Я думаю, що у [президента країни-агресора РФ Володимира] Путіна максимальний потенціал війни – два роки. Я не знаю, який потенціал залишився в України і як буде поводитися Захід, але, в принципі, я вважаю малоймовірним, що ця війна може піти у 2027 рік. Думаю, що 2025 рік буде вирішальним. Ми бачимо, що Путін теж починає відчувати різні проблеми – й економічні, й військові. І якщо Захід готовий виявити хоч якусь рішучість, щойно ракети полетять через кордон, ситуація в Росії почне змінюватися", – сказав Каспаров.
Каспаров народився 1963 року в Баку (Азербайджан). Закінчив педагогічний інститут іноземних мов в Азербайджані. Під час вірменського погрому в Баку 1990 року разом із сім'єю переїхав до Москви.
Займатися шахами почав у сім років. У 1980 році став наймолодшим у світі гросмейстером. У 1981 році завоював звання чемпіона СРСР із шахів. У 1985 році став 13-м чемпіоном світу з шахів. Каспаров п'ять разів захищав звання чемпіона світу, проте втратив його, зазнавши поразки від Володимира Крамника у 2000 році.
2005 року завершив спортивну кар'єру, присвятивши себе літературній і політичній діяльності. Із початку 1990-х бере активну участь у політичному житті Росії. Є одним із лідерів російської опозиції, багато років критикує політику Путіна. Бере участь у низці опозиційних рухів, зокрема є співзасновником Форуму вільної Росії. 2013 року, побоюючись політичного переслідування, із сім'єю переїхав жити до США.
