"Було питання щодо Мінських домовленостей. Усі мають дотримуватися їх. Це стосується й уряду України, і Росії, це стосується Німеччини, Франції, які беруть участь у відповідному політичному процесі. Тому так важливо, щоб усі робили в це свій внесок", – сказав Шольц.
Він пояснив, що йдеться про подання законопроєктів щодо "особливого статусу" Донбасу, "формули Штайнмаєра" та "конституційних питань".
"Усе це буде подано й у тристоронньому форматі між Україною, Росією та ОБСЄ, й інші залучені сторони обговорюватимуть. Про це ми домовилися, і цей процес мають підтримувати всі, і гальмувати не має ніхто. Звичайно, можна щось трактувати якось інакше, але все записано на папері. Ми тепер домовилися, що, звичайно, доведеться багато обговорювати, але це буде наступним кроком. Таке моє побажання, передумови всі створено. Якщо всі струснуться і зроблять цей крок, то тоді це вдасться", – додав він.
Контекст
Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку й російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну попри надані Україною факти й докази.
Переговори щодо врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (Україна – ОБСЄ – Росія) та "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).
12 лютого 2015 року в Мінську на той момент лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд та Ангела Меркель під час 17-годинних переговорів погодили два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію стосовно виконання Мінських угод та Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. Поки Мінських угод не виконано.
Україна та західні країни регулярно звинувачують РФ у порушенні Мінських угод.
Ще у вересні 2014 року Верховна Рада ухвалила закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей (необхідність такого законодавства зафіксовано в Мінських угодах). У ньому зазначено, що всі його основні положення почнуть діяти лише після проведення на Донбасі місцевих виборів за українським законодавством із дотриманням міжнародних стандартів.
Росія вимагає, щоб Україна внесла зміни до Конституції та закріпила там "особливий статус" Донбасу, попередньо погодивши зміни з окупаційними адміністраціями Донецька та Луганська, а також провела вибори на Донбасі до повернення контролю за державним кордоном.
Представники України неодноразово заявляли, що країна відкидає можливість закріплення "особливого статусу" Донбасу в Конституції і що вибори на Донбасі мають відбуватися повністю під контролем української влади.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов 31 січня 2022 року заявив, що виконання Мінських угод означає руйнування України. "Коли їх підписали під дулом російської гармати, а німці та французи дивилися, усім розумним людям уже було зрозуміло, що реалізувати ці документи неможливо", – наголосив Данілов.
1 лютого президент України Володимир Зеленський заявив, що незадоволений пунктами Мінських угод.
Держсекретар США Ентоні Блінкен сказав 7 лютого, що Україна намагалася просунутися у виконанні більшості вимог Мінських угод. Водночас РФ не виконала жодних своїх зобов'язань.
-2 Київ
