"Усі ризики зняти із себе". Рішення Держдуми РФ про визнання "ЛДНР" дає Україні підстави відмовитися від Мінських домовленостей – нардеп Рахманін

"Усі ризики зняти із себе". Рішення Держдуми РФ про визнання "ЛДНР" дає Україні підстави відмовитися від Мінських домовленостей – нардеп Рахманін Рахманін: Україна має всі підстави нарешті відмовитися від Мінських домовленостей, вийти з них
Фото: goloszmin.org
Звернення Держдуми РФ до президента Росії Володимира Путіна з проханням визнати незаконні формування "ДНР" і "ЛНР" як "демократичні держави" зриває Мінські домовленості й дає можливість Україні також відмовитися від них, вважає народний депутат України від "Голосу", член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Сергій Рахманін. Про це він сказав журналістам у Раді, пише "Інтерфакс-Україна".

"Для України що це означає? Насамперед, я сподіваюся, що українські дипломати оперативно відреагують і зроблять заяви про те, що це означає фактично поховання Мінських домовленостей Російською Федерацією. Це означає, що Україна має всі підстави нарешті відмовитися від Мінських домовленостей, вийти з них. Треба продумати механізм для того, щоб у принципі більше на цей документ не посилатися, і всі ризики, усі небезпеки, які з цим документом пов'язані, зняти із себе", – сказав Рахманін.

На своїй сторінці у Facebook нардеп зазначив, що підписання Путіним указу про визнання "ЛДНР" підвищить ризик ескалації на сході України.

"Але водночас надасть Україні повне право остаточно поховати Мінські домовленості. І покласти край будь-яким розмовам про "фінляндизацію", – наголосив нардеп.

На його думку, президент України має звернутися до громадян, які залишилися на окупованих територіях, щоб вони знали, що їх не залишать напризволяще.

"Кабмін мусить готуватися до появи нових внутрішньо переміщених осіб. Військові – готуватися до нового загострення. Дипломати – ставити питання про скасування будь-яких прив'язок санкцій до "Мінська", – додав Рахманін.

Держдума РФ 15 лютого 2022 року ухвалила звернення про визнання незаконних формувань "ЛНР" та "ДНР" як незалежних республік, тепер його передадуть на розгляд Путіну. У зверненні йдеться про те, що "в республіках побудовано демократичні органи й держави з усіма атрибутами легітимної влади", а "дії української влади цілком можна порівняти з геноцидом власного народу".

Визнання Держдумою РФ окупаційних структур у будь-якому форматі означає явну відмову Росії від Мінських угод, вважають в Офісі президента та МЗС України.

Після того як проєкти звернень до Путіна зареєстрували в Держдумі, Верховна Рада звернулася до міжнародних організацій та парламентів інших країн із закликом не визнавати будь-яких спроб Росії легалізувати незалежність незаконних утворень і рішуче засудити дії РФ, спрямовані на погіршення безпекової ситуації.

Контекст

Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією й підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри факти й докази, які надає Україна.

Переговори щодо врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (Україна – ОБСЄ – Росія) та "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).

12 лютого 2015 року в Мінську на той момент лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд та Ангела Меркель під час 17-годинних переговорів погодили два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію з виконання Мінських угод та Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. Поки що Мінських угод не виконано.

Україна та західні країни регулярно звинувачують РФ у порушенні Мінських угод.

Ще у вересні 2014 року Верховна Рада ухвалила закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей (необхідність такого законодавства зафіксовано в Мінських угодах). У ньому зазначено, що всі його основні положення почнуть діяти лише після проведення на Донбасі місцевих виборів за українським законодавством із дотриманням міжнародних стандартів.

Росія вимагає, щоб Україна внесла зміни до Конституції та закріпила там "особливий статус" Донбасу, попередньо погодивши зміни з окупаційними адміністраціями Донецька та Луганська, а також провела вибори на Донбасі до повернення контролю за державним кордоном.

Представники України неодноразово заявляли, що країна відкидає можливість закріплення "особливого статусу" Донбасу в Конституції і що вибори на Донбасі мають відбуватися повністю під контролем української влади.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов 31 січня 2022 року заявив, що виконання Мінських угод означає руйнування України. "Коли їх підписали під дулом російської гармати, а німці та французи дивилися, усім розумним людям вже було зрозуміло, що реалізувати ці документи неможливо", – наголосив Данілов.

1 лютого президент України Володимир Зеленський заявив, що не задоволений пунктами Мінських угод.

Держсекретар США Ентоні Блінкен сказав 7 лютого, що Україна намагалася просунутися у виконанні більшості вимог Мінських угод. Водночас РФ не виконала жодних своїх зобов'язань.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати