"Щоб перейти до якоїсь роботи з розведення, потрібен стійкий режим тиші. Це взагалі головний базис і головна основа для того, щоб у нас була динаміка щодо політичного врегулювання. Як можна повірити у виведення з території України російських військ і незаконних військових формувань та говорити про питання майбутнього налагодження мирного життя, якщо вони продовжують систематичні обстріли?" – сказав він.
За словами нардепа, "український парламент не ухвалюватиме законів під дулом пістолета". Це просто, зрозуміло та логічно.
"Я абсолютно переконаний, що ця логіка зрозуміла і Російській Федерації. Коли тривають провокації і водночас висувають вимоги щодо роботи з політичного врегулювання, то ці дві позиції взаємно виключають одна одну", – пояснив Костін.
На запитання про те, в чому полягає сенс "постійних провокацій із боку агресора", який обстрілює позиції Збройних сил України, він відповів, що "це їхня маніпулятивна тактика ведення переговорів".
"Вони ж не визнають, що вони вистрілили першими. Підтримка режиму припинення вогню потребує дуже ефективної роботи двох механізмів: моніторингу та верифікації. Обидві ці функції відповідно до Мінських домовленостей покладено на ОБСЄ. І, на жаль, досі ОБСЄ не вдалося забезпечити того рівня моніторингу та верифікації, який би ефективно запобігав випадкам порушення режиму припинення вогню та чітко встановлював, хто першим відкрив вогонь", – наголосив Костін.
Він зазначив, що "дотримання режиму тиші – це абсолютно реально за головної умови: якщо на це буде політична воля у Москві”.
"Що стосується розведення сил і засобів, то чому найскладніше запобігти і верифікувати? Складніше запобігти снайперському вогню. Тому розведення сил на відстань, яка унеможливлює загрозу снайперів, – це був би дуже правильний сигнал. Це був би дуже правильний крок, але є, знову ж таки, серйозний ризик. Розведення проводять із двох сторін, і лише так це працює", – зазначив Костін.
Контекст
Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри факти й докази, надані Україною.
Переговори щодо врегулювання конфлікту проводять у межах тристоронньої контактної групи (ТКГ, Україна – ОБСЄ – Росія) та "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія). Мінськ став місцем зустрічей ТКГ 2014 року. Натепер через пандемію коронавірусу засідання ТКГ відбуваються у форматі відеозв'язку.
12 лютого 2015 року в Мінську лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд та Ангела Меркель під час 17-годинних переговорів погодили два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію щодо виконання Мінських угод і Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. Поки що Мінських угод не виконано.
Україна та західні країни регулярно звинувачують РФ у порушенні Мінських угод.
Ще у вересні 2014 року Верховна Рада ухвалила закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей (необхідність такого законодавства зафіксовано у Мінських угодах). У ньому зазначено, що всі його основні положення почнуть діяти лише після проведення на Донбасі місцевих виборів за українським законодавством із дотриманням міжнародних стандартів.
Росія вимагає, щоб Україна внесла зміни до Конституції та закріпила там особливий статус Донбасу, попередньо погодивши зміни з окупаційними адміністраціями Донецька та Луганська, а також провела вибори на Донбасі до повернення контролю над державним кордоном.
Представники України неодноразово заявляли, що країна відкидає можливість закріплення "особливого статусу" Донбасу в Конституції і що вибори на Донбасі мають відбуватися повністю під контролем української влади.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов 31 січня 2022 року заявив, що виконання Мінських угод означає знищення України. "Коли їх підписали під дулом російської гармати, а німці та французи дивилися, усім розумним людям уже було зрозуміло, що реалізувати ці документи неможливо", – наголосив Данілов.
1 лютого президент України Володимир Зеленський заявив, що не задоволений пунктами Мінських угод.
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив 7 лютого, що Україна намагалася просунутися у виконанні більшості вимог Мінських угод. Водночас РФ не виконала жодних своїх зобов'язань.
-1 Київ
