Він нагадав про інші дії Росії на Донбасі.
"Примусова паспортизація на окупованих територіях, зміцнення рубльової зони і фактичне підключення окупаційних структур до адміністративної системи Росії – усе це не просто не передбачено "Мінськом", а суперечить йому", – наголосив радник глави Офісу президента.
Водночас, нагадав Подоляк, усі учасники перемовин щодо припинення війни на Донбасі визнають Мінські документи як базовий шлях для досягнення миру. "Неодноразово відповідні заяви звучали і з Росії як офіційна позиція цієї держави", – наголосив він.
На його думку, показовим є сам факт того, що в російському парламенті з'явилося два проєкти деяких рішень щодо питання про так звані "ДНР" і "ЛНР". "Один проєкт рішення здатний миттєво зруйнувати мінський процес, інший проєкт рішення можна оцінити як підготовку ґрунту для руйнування", – вважає Подоляк.
"Можливо, це свідчить про розбалансування внутрішніх політичних процесів у Росії. Можливо, причина ще в чомусь. Але фактичне ставлення російської сторони до Мінських документів, яке проявляється в таких проєктах, дає змогу робити відповідні висновки", – додав він.
Контекст
2014 року, одразу після анексії Криму, Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти та докази.
Перший проєкт постанови про звернення до президента РФ Володимира Путіна про визнання терористичних угруповань "ЛНР" і "ДНР" опублікуали на сайті Держдуми 19 січня. Автори документа – 11 представників КПРФ – назвали "обґрунтованим і морально виправданим" визнання "ДНР" та "ЛНР". На їхню думку, визнання бойовиків "створить підстави для забезпечення гарантій безпеки та захисту" жителів ОРДЛО.
Перший заступник голови комітету Держдуми РФ у справах СНД, євразійської інтеграції та зв'язків зі співвітчизниками Віктор Водолацький назвав поспішною пропозицію КПРФ. За його словами, "сьогодні важливо домогтися вагомішого рішення" у вимогах РФ до США і НАТО щодо "гарантій безпеки".
Рада Держдуми збирається обговорити пропозицію КПРФ у лютому, заявляв перший заступник голови думської фракції КПРФ Микола Коломейцев.
Другий проєкт постанови було опубліковано 14 лютого, його запропонувало кілька депутатів від фракції "Единая Россия". Він передбачає консультації МЗС, після яких – аналогічне звернення до Путіна.
Обидва проєкти розглянуть на пленарному засіданні 15 лютого, повідомив "Інтерфакс" із посиланням на інформоване джерело.