Таку думку 20 січня у коментарі ТАСС висловив перший заступник голови комітету Держдуми РФ у справах СНД, євразійської інтеграції і зв'язках зі співвітчизниками Віктор Водолацький.
За його словами, "сьогодні важливо домогтися вагомішого рішення" у вимогах РФ до США і НАТО щодо гарантій безпеки.
А заява про визнання бойовиків "ЛНР" і "ДНР" може "спровокувати переговірників" на те, щоб "назвати Росію агресором", зазначив Водолацький.
Водночас якщо США і НАТО відмовляться від пропозицій Москви, то "починає реалізовуватися план "Б", за якого ця заява, ймовірно, знайде реалізацію", наголосив депутат російської Держдуми.
У Кремлі відмовилися коментувати ініціативу КПРФ до того, як проєкт документа офіційно розгляне Держдума, пише ТАСС.
За словами прессекретаря президента РФ Дмитра Пєскова, у Держдумі спочатку має відбутися голосування – "це звернення або приймуть, або не приймуть". Спікер Кремля зазначив, що "є певна процедура, і до того, як її буде завершено, щось говорити не вважає за можливе".
Проєкт постанови про звернення до Володимира Путіна щодо визнання терористичних угруповань "ЛНР" і "ДНР" опублікували на сайті Держдуми 19 січня.
Автори документа – представники КПРФ – Геннадій Зюганов, Іван Мельников, Володимир Кашин, Микола Коломейцев, Юрій Афонін, Дмитро Новіков, Леонід Калашніков, Казбек Тайсаєв, Євген Безсонов, Микола Осадчий, Олексій Курінний назвали "обґрунтованим і морально виправданим" визнання "ДНР" і "ЛНР". На їхню думку, визнання бойовиків "створить підстави для забезпечення гарантій безпеки та захисту" жителів ОРДЛО.
Контекст
У 2014 році, одразу після анексії Криму, Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого.
Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри оприлюднені Україною факти і докази.
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною. Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває понад 120 тис. російських військових.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями" і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні. Росія, зі свого боку, висунула вимоги щодо гарантій безпеки, серед яких – нерозширення НАТО "у східному напрямку" і відмова від приймання в Альянс держав, які раніше входили до СРСР. За цими вимогами у січні 2022 року відбулися переговори Росії із США, НАТО та ОБСЄ. За підсумками у Росії заявили, що не дістали від США і НАТО жодних гарантій, а представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація і дипломатія чи конфронтація і наслідки.
У середині січня американські ЗМІ, зокрема CNN, повідомили, що Росія може вторгнутися в Україну у січні-лютому. Вона нібито може зробити провокацію, яка стане приводом для нападу. 14 січня прессекретарка Білого дому Джен Псакі підтвердила, що американська сторона має інформацію, що РФ готується до диверсії на Донбасі: вона хоче звинуватити Україну в провокації, щоб виправдати своє вторгнення. За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, російські спецслужби готують провокації проти військовослужбовців збройних сил РФ, щоб звинуватити у цьому Україну.
+3 Київ
