$40.44 €43.53
menu closed
menu open
weather +22 Київ

Депутат Держдуми РФ запропонував провести референдум про "возз'єднання Казахстану з історичною батьківщиною – Росією"

Депутат Держдуми РФ запропонував провести референдум про "возз'єднання Казахстану з історичною батьківщиною – Росією" Президент Казахстану усі свої заяви робить російською мовою, зазначив Хамзаєв
Фото: duma.gov.ru
Депутат Держдуми РФ із Дагестану Бійсултан Хамзаєв ("Единая Россия") заявив в Instagram 5 січня, що підтримує проведення референдуму в Казахстані "про возз'єднання" з Росією.

Хамзаєв вважає, що Центральна Азія – це "російська земля".

"У мережі триває обговорення ймовірного возз'єднання Казахстану з Росією. Особисто моя позиція як громадянина Російської Федерації незалежно від політики та посад. Підтримую проведення референдуму в Казахстані про возз'єднання Казахстану з історичною батьківщиною – Росією. Зауважу, що сам президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв усі свої заяви робить російською мовою", – написав депутат.

Переглянути цей допис до Instagram

СУЛТАН ХАМЗАЄВ (@sultanhamzaev)

На думку російського історика, політичного аналітика та професора Валерія Солов'я, якщо в Казахстані внаслідок масових акцій протесту відбудеться зміна влади, то Росія спробує окупувати частину казахстанської території. Водночас він наголосив, що основним зовнішньополітичним напрямком для Кремля залишається Україна.

"Якщо режим у Казахстані встоїть, за Україну візьмуться з особливим цинізмом. Якщо режим у Казахстані не встоїть, тоді на порядок денний може стати "повернення південного Сибіру до рідної гавані" (план лежить на столі). А Україна зітхне вільно", – зазначив Соловей.

У МЗС РФ заявили 5 січня, що Москва "уважно стежить" за подіями в Казахстані.

Контекст

Мітинги в Казахстані почалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Протестувальники вимагали знизити ціни на скраплений газ до 50 тенге (3,12 грн) за літр. 31 грудня 2021 року вартість газу в місті становила 100 тенге (6,23 грн), а з 1 січня зросла до 120 тенге (7,48 грн).

Надалі протести почалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. На 4 січня загальна чисельність протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.

4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. Затримали сотні протестувальників.

5 січня Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу запровадити на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель.

Незважаючи на це рішення, протести у країні тривають. Мітингувальники, зокрема, вимагають усунення від влади першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який і далі очолює партію, що править у країні.

В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Згодом влада оголосила про його звільнення від протестувальників.

5 січня по всій території Казахстану запровадили режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.

У МВС Казахстану заявили, що під час протестів та заворушень загинуло восьмеро правоохоронців.

Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн ОДКБ, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія та Таджикистан.

Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні.

6 січня поліція Казахстану повідомила про ліквідацію "десятків" учасників протестів, які, за даними правоохоронців, намагалися захоплювати державні будинки в Алмати. За даними МОЗ Казахстану, унаслідок заворушень у країні постраждало понад 1 тис. осіб.