"Як події в Казахстані можуть вплинути на російську політику. Про плани транзиту тепер, імовірно, доведеться забути. Вмирати треба у Кремлі. (А лікарняне ліжко вже скоро). Внутрішня політика: "бунтівників" нагинати ще сильніше, а народцю підкидати з панського столу", – написав Соловей.
Водночас він наголосив, що основним зовнішньополітичним напрямком для Кремля залишається Україна.
"Якщо режим у Казахстані встоїть, за Україну візьмуться з особливим цинізмом. Якщо режим у Казахстані не встоїть, тоді на порядок денний може стати "повернення Південного Сибіру до рідної гавані". (План лежить на столі). А Україна зітхне вільно", – зазначив Соловей.
Контекст
Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату з протестом проти підвищення цін на газ. Протестувальники вимагали знизити ціни на скраплений газ до 50 тенге (3,12 грн) за літр. 31 грудня 2021 року вартість газу в місті становила 100 тенге (6,23 грн), із 1 січня підвищилася до 120 тенге (7,48 грн).
Надалі протести розпочалися і в інших містах – Уральську, Атирау, Актобе, Алмати та Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна чисельність протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.
4 січня протести переросли в заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. У підсумку постраждала приблизно сотня правоохоронців, 200 людей затримали. На тлі протестів у країні почалися проблеми з доступом до деяких порталів новин та соцмереж.
5 січня Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель.
Цього ж дня в Алмати протестувальники увірвалися до мерії міста, після чого там почалася пожежа.
Президент Казахстану підписав укази про введення надзвичайного стану в Мангістауській області та Алмати, а також у Нур-Султані.
-1 Київ
