Лукашенко – громадянам Казахстану: Треба піти, стати на коліна, перепросити у військових

Світ

Олександр Лукашенко, який називає себе президентом Білорусі, заявив, що учасники протестів у Казахстані мають попросити вибачення у військовослужбовців і домовлятися з президентом Касим-Жомартом Токаєвим.

Про це Лукашенко сказав 6 січня на нараді з питань реалізації історичної політики, повідомляють на сайті президента Білорусі.

"Я хочу просто звернутися від білорусів до цих (їх бандитами хтось називає, різні там люди) протестувальників. Я б їм просто сказав, що ну, пошуміли, покричали, досить. Досить. Треба домовлятися, поки далеко не зайшли... Перевернути країну – дорого потім її відновлювати, – наголосив Лукашенко. – Треба, по-народному кажучи, піти, стати на коліна, перепросити у військових, щоб цю тріщину згладити, яка намітилася, і сідати з владою, з Токаєвим (він запрошує всіх охочих) для перемовин і вибудовування своєї держави".

Пряму промову Лукашенка опублікував Telegram-канал "Пул Первого".

Контекст

Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Протестувальники вимагали знизити ціни на скраплений газ до 50 тенге (3,12 грн) за літр. 31 грудня 2021 року вартість газу в місті становила 100 тенге (6,23 грн), а з 1 січня зросла до 120 тенге (7,48 грн).
Надалі протести розпочалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна кількість протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.
4 січня протести переросли в заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. Було затримано сотні протестувальників.
5 січня Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу запровадити на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель.
Незважаючи на це рішення, протести у країні тривають. Мітингувальники, зокрема, вимагають усунення від влади першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який продовжує очолювати керівну в країні партію.
В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня по всій території Казахстану введено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
У МВС Казахстану заявили, що під час протестів і заворушень загинуло восьмеро правоохоронців.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн ОДКБ, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія і Таджикистан.
Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "почали виконання завдань" у цій країні.
6 січня поліція Казахстану повідомила про ліквідацію "десятків" учасників протестів, які, за даними правоохоронців, намагалися захоплювати державні будівлі в Алмати. За даними МОЗ Казахстану, внаслідок заворушень у країні постраждало понад 1 тис. осіб.