Білий дім назвав абсолютно неправдивими "божевільні заяви" РФ про причетність США до протестів у Казахстані

Світ

Сполучені Штати уважно стежать за ситуацією в Казахстані та закликають до спокою, мирного висловлювання протесту та стриманості влади. Про це на брифінгу 5 січня заявила прессекретарка Білого дому Джен Псакі, стенограму виступу опубліковано на сайті відомства.

"Московский комсомолец" у середу опублікував матеріал про події в Казахстані, використавши коментар політолога Олександра Шпаковського. Він, зокрема, зазначив, що "напередодні перемовин [президента РФ Володимира] Путіна і [президента США Джо] Байдена американці завдали першого удару в центральноазійському підчерев'ї Росії, намагаючись цим або відвернути сили та кошти з українського напрямку, або максимально розосередити російські сили".

"Є кілька божевільних заяв Росії про те, що за цим стоять США, тому дозвольте мені просто використати цю можливість, щоб назвати їх абсолютно неправдивими і явно такими, що є частиною стандартної російської інструкції з дезінформації, яку ми бачили багато разів протягом останніх років", – сказала Псакі.

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, коментуючи протести у країні, називав їх "зовнішньою агресією".

Контекст

2 січня в Казахстані почалися мітинги – сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Протестувальники вимагали знизити ціни на скраплений газ до 50 тенге (3,12 грн) за літр. 31 грудня 2021 року вартість газу в місті становила 100 тенге (6,23 грн), а з 1 січня зросла до 120 тенге (7,48 грн).
Надалі протести почалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна чисельність протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.
4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. Було затримано сотні протестувальників.
5 січня Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу запровадити на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель.
Незважаючи на це рішення, протести у країні тривають. Мітингувальники, зокрема, вимагають усунення від влади першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який і далі очолює партію, що править у країні.
В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там спалахнула пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Згодом влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня по всій території Казахстану запроваджено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
У МВС Казахстану заявили, що під час протестів та заворушень загинуло восьмеро правоохоронців. Про загиблих протестувальників офіційно не повідомляли. Але провладні ЗМІ, зокрема Telegram-канал агентства "КазТАГ", опублікували відео, імовірно, з тілами десятків загиблих активістів.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія та Таджикистан. Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Голова СКБ прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян повідомив, що миротворців введуть "на обмежений за часом період із метою стабілізації та нормалізації ситуації в цій країні".
У ніч на 6 січня в Алмати мітингувальники зробили спробу захоплення адміністративних та поліцейських будівель, силовики відкрили вогонь на ураження. За даними поліції, було ліквідовано "десятки нападників".