"Чекаємо на введення російських сил". Український нардеп Шевченко приїхав до Казахстану 

Контекст

• Шевченко в серпні 2020 року опублікував у Facebook привітання Олександрові Лукашенку з перемогою, незважаючи на те, що Україна не визнала останніх президентських виборів у Білорусі, і висловив думку, що проти результатів виборів виступає молодь, якій "хочеться адреналіну, але не хочеться сплачувати податки", і закликав білорусів "пробачити гріхи Лукашенку".
• 20 квітня 2021 року в Мінську відбулася зустріч Шевченка з Лукашенком. Водночас український нардеп заявив, що "давно мріяв" познайомитися з Лукашенком, а "36% українців хотіли б бачити Лукашенка своїм президентом". У фракції "Слуга народу" наголосили, що нардепа не делегували на цю зустріч партія чи офіційні відомства України.
• 23 травня після затримання опозиційного блогера Романа Протасевича в Білорусі (для цього в Мінську посадили пасажирський літак, який летів з Афін до Вільнюса) Шевченко висловився на підтримку влади Білорусі.
• 24 травня стало відомо, що Шевченка виключили із фракції "Слуга народу" у Верховній Раді. Позбавити депутатського мандата Шевченка не можна через те, що його обрали до парламенту в мажоритарному окрузі.
• 2 січня в Казахстані розпочалися мітинги – сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату з протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Протестувальники вимагали знизити ціни на скраплений газ до 50 тенге (3,12 грн) за літр. 31 грудня 2021 року вартість газу в місті становила 100 тенге (6,23 грн), а з 1 січня зросла до 120 тенге (7,48 грн).
• Надалі протести розпочалися й у інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна чисельність протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.
• 4 січня протести переросли в заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. Було затримано сотні протестувальників.
• 5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин та дизель.
• Незважаючи на це рішення, протести у країні тривають. Мітингувальники, зокрема, вимагають усунення від влади першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який і далі очолює партію, що керує у країні.
• В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
• 5 січня по всій території Казахстану запроваджено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
• У МВС Казахстану заявили, що під час протестів та заворушень загинуло восьмеро правоохоронців. Про загиблих протестувальників офіційно не повідомляли. Але провладні ЗМІ, зокрема Telegram-канал агентства КазТАГ, опублікував відео, імовірно, з тілами десятків загиблих активістів.
• Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані й попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, крім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія та Таджикистан. Того ж дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення спрямувати до Казахстану миротворчі сили. Глава СКБ прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян повідомив, що миротворців введуть "на обмежений за часом період із метою стабілізації та нормалізації ситуації в цій країні".
• У ніч на 6 січня в Алмати мітингувальники зробили спробу захоплення адміністративних та поліцейських будівель, силовики відкрили вогонь на ураження. За даними поліції, було ліквідовано "десятки нападників".