"Як глава держави й від сьогодні голова Ради безпеки має намір діяти максимально жорстко", – сказав він.
За його словами, серед правоохоронців "є вбиті й поранені", а вжиті владою до цього заходи були недостатніми. Токаєв переконаний, що за протестами приховано "ретельно продуманий план дій змовників, мотивованих фінансово".
Він запевнив, що залишатиметься у столиці: "Хоч би що було, я перебуватиму в столиці. Це мій конституційний обов'язок – бути разом із народом".
Токаєв також пообіцяв виступити незабаром "із новими пропозиціями щодо політичної трансформації Казахстану".
Контекст
Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату з протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Протестувальники вимагали знизити ціни на скраплений газ до 50 тенге (3,12 грн) за літр. 31 грудня 2021 року вартість газу в місті становила 100 тенге (6,23 грн), а з 1 січня зросла до 120 тенге (7,48 грн).
Надалі протести розпочалися і в інших містах – Уральську, Атирау, Актобе, Алмати та Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна чисельність протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.
4 січня протести переросли в заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. У підсумку постраждала приблизно сотня правоохоронців, 200 людей затримали. На тлі протестів у країні почалися проблеми з доступом до деяких порталів новин та соцмереж.
5 січня Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин та дизель, проте протести не припинилися. Мітингувальники вимагали усунення від влади Назарбаєва, який і далі очолює партію, що керує у країні.
Цього ж дня в Алмати протестувальники увірвалися до мерії міста, після чого там почалася пожежа.
0 Київ
