"Я давно мріяв". Нардеп від "Слуги народу" Шевченко зустрівся з Лукашенком. Відео

Політика

Народний депутат від керівної партії "Слуга народу" Євгеній Шевченко знову поїхав до Білорусі.

Як повідомив Telegram-канал "Пул Первого", який вважають наближеним до Олександра Лукашенка, Шевченко сьогодні зустрівся з політиком, який вважає себе президентом Білорусі.

Зустріч відбулася в кабінеті Лукашенка.

Пізніше Telegram-канал оприлюднив відео з цієї зустрічі.

"Приємно зустрітися. Виявляється, є в Україні люди, які поважають Білорусь", – заявив Лукашенко.

"Не просто поважають, а люблять і цінують", – відповів Шевченко.

Поінформував про зустріч і сайт президента Білорусі. Там оприлюднили знімки Лукашенка із Шевченком, який заявив, що для нього велика честь познайомитися з Лукашенком.

"Я давно мріяв [познайомитися]. Правда, щиро", – зазначив Шевченко.

Контекст

Відомо, що востаннє Шевченко був у Мінську 11 лютого – на Всебілоруських народних зборах. Там був ще один український політик – лідер Комуністичної партії України Петро Симоненко (2015 року Окружний адміністративний суд Києва заборонив діяльність Компартії України, але партія подала апеляцію, розгляд справи триває досі).
Заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук говорила тоді, що Шевченко не представляв фракцію "Слуга народу" і загалом не представляв владу України.
"І партія, і фракція дотримуються думки, як і МЗС, і загалом українська влада: ми не визнаємо виборів, які відбулися в Білорусі. Але Євгеній Шевченко там був як людина... Ми ж не закрили кордон із Білоруссю і туди можна їздити українським громадянам", – заявляла вона.
Виступаючи на VI Всебілоруських народних зборах, Лукашенко анонсував референдум у Білорусі 2022 року. За його словами, на нього винесуть проєкт нової конституції. Також Лукашенко назвав умови, за яких він готовий піти з влади.
З 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він очолював країну з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів було травмовано й поранено. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Українська влада не привітала Лукашенка після виборів і виступала із засудженням дій білоруських силовиків. Глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що з листопада 2020 року, коли закінчився строк чергової п'ятирічної каденції президента Білорусі, Київ буде називати його просто Олександр Лукашенко, без будь-яких регалій.
Незважаючи на офіційну позицію Києва, у серпні нардеп Шевченко опублікував у Facebook привітання Лукашенка з перемогою на президентських виборах. Він висловлював думку, що в Білорусі проти результатів президентських виборів виступають молоді люди, яким "хочеться адреналіну, але не хочеться платити податки", і закликав білорусів "пробачити гріхи Лукашенку".