"Секретаріату фракції все-таки вдалося зібрати необхідну кількість підписів. Матеріали передадуть в апарат Верховної Ради і зачитають на наступному пленарному засіданні. Зі звільненням, Євгенію!" – написав він.
Про виключення Шевченка повідомив без деталей ще один нардеп від "Слуги народу", Віталій Безгін.
З 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він очолював країну з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Українська влада не привітала Лукашенка після виборів і виступала із засудженням дій білоруських силовиків. Глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що з листопада 2020 року, коли закінчився строк чергової п'ятирічної каденції президента Білорусі, Київ називатиме його просто Олександр Лукашенко, без будь-яких регалій.
Верховна Рада 15 вересня 2020 року ухвалила постанову щодо подій у Білорусі, у якій заявила, що президентські вибори там не були ні вільними, ні чесними, і засудила застосування силовиками Білорусі надмірної сили й жорстокості щодо протестувальників. Загалом за проголосувало 228 депутатів, серед них – 151 депутат із фракції "Слуга народу". Шевченка під час голосування не було.
Незважаючи на офіційну позицію Києва, у серпні нардеп Шевченко опублікував у Facebook привітання Лукашенка з перемогою на президентських виборах. Він висловлював думку, що в Білорусі проти результатів президентських виборів виступають молоді люди, яким "хочеться адреналіну, але не хочеться платити податки", і закликав білорусів "пробачити гріхи Лукашенку".
20 квітня 2021 року в Мінську відбулася зустріч Шевченка з Лукашенком, якого Україна не визнає президентом Білорусі. Водночас український нардеп заявив, що "давно мріяв" познайомитися з Лукашенком, а "36% українців хотіли б бачити Лукашенка своїм президентом".
У фракції "Слуги народу" підкреслили, що нардепа партія або офіційні відомства України не делегували на цю зустріч і після повернення в Україну Шевченку доведеться пояснити свої дії.
На засіданні фракції 22 квітня було ухвалено рішення провести голосування через збір підписів щодо подальшої участі депутата у складі фракції "Слуги народу" в парламенті. За інформацією ЗМІ, Шевченко на засіданні просив, щоб його виключили з фракції, і заявив, що його політичні погляди не збігаються з поглядами політсили.
23 травня після затримання опозиційного блогера Романа Протасевича в Білорусі (для цього в Мінську посадили пасажирський літак, що летів з Афін до Вільнюса) Шевченко висловився на підтримку влади Білорусі.
0 Київ
