"Вона хоче світ зон впливу, де застосування сили диктує нові правила й нові кордони. Ніякої "Ялти-2" чи "Мінська-3" не буде. Натомість Україна хоче здобути справедливий мир. І повагу до принципів для всіх. Це два підходи до майбутнього, які вирішуються прямо зараз в Україні. Ми повинні діяти зараз, щоб це майбутнє настало. Нам потрібно ліквідувати сірі зони, тому що Росія перетворює їх на зони впливу. Натомість нам потрібна геополітична визначеність щодо України як частини євроатлантичної спільноти", – сказав міністр.
Він підкреслив, що Росія не є партнером, а є найбільшою загрозою для спільної безпеки Заходу. Участь Росії в ОБСЄ є загрозою для співпраці в Європі, зазначив Сибіга. Він нагадав, що Росія поглиблює співпрацю з Іраном та Північною Кореєю, втручається в політику Грузії, Молдови, Західних Балкан та інших держав, а також веде гібридну війну проти Європи.
"Ми очікуємо, що нові керівники інститутів та секретаріату ОБСЄ продемонструють сильне лідерство у відстоюванні її принципів, подальшій ізоляції Росії та використанні всіх наявних інструментів ОБСЄ для розгляду й документування злочинів, скоєних кремлівським режимом. Не буде миру без правосуддя. Допоки Росія порушує принципи та зобов'язання ОБСЄ, ця організація має залишатися платформою для притягнення Росії до відповідальності", – заявив глава МЗС України.
Контекст
Ялтинська конференція – зустріч у 1945 році в Лівадійському палаці Криму лідерів країн антигітлерівської коаліції – СРСР, США та Великобританії, – присвячена встановленню повоєнного світового ладу.
Росія веде війну проти України з 2014 року, коли вона окупувала Крим і розпочала агресію на Донбасі. Увесь цей час Москва не визнавала своєї присутності на сході України. Переговори щодо врегулювання конфлікту вели в межах тристоронньої контактної групи (Україна – ОБСЄ – Росія) і "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія). Після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році президент України Володимир Зеленський розпустив українську делегацію у ТКГ.
12 лютого 2015 року в Мінську на той час лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд і Ангела Меркель під час 17-годинних переговорів погодили два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію щодо виконання Мінських угод і Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів у місцеві органи влади тощо.
Росія вимагала, щоб Україна внесла зміни до Конституції та закріпила в ній "особливий статус" Донбасу, попередньо погодивши зміни з окупаційними адміністраціями Донецька і Луганська, а також провела вибори на Донбасі до повернення контролю над державним кордоном. Представники України неодноразово заявляли, що країна відкидає можливість закріплення "особливого статусу" Донбасу в Конституції і що вибори на Донбасі мають відбуватися повністю під контролем української влади.