Справа вагнерівців. ТСК Ради заслухала двох офіцерів і продовжила засідання ще на день, на нього запросили Бурбу

Політика

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з розслідування дій посадових осіб проти суверенітету України на засіданні 13 вересня заслухала офіцерів, які брали участь у плануванні та проведенні операції із затримання вагнерівців.

Про це у Facebook повідомив нардеп від "Голосу" Роман Костенко, який був присутнім на засіданні.

"На засіданні комісії було озвучено нові факти, що стосуються оперативних заходів. Виникають розбіжності з раніше озвученою офіційною версією ТСК щодо планування та реалізації спецоперації. Також під час дослідження обставин виникли нові прізвища, і ці люди також повинні бути заслухані. Завтра комісія продовжить роботу", – написав він.

Очільниця комісії, нардепка від "Слуги народу" Мар'яна Безугла на брифінгу після засідання сказала, що крім Костенка, на засідання допустили ще двох нардепів, які не входять до складу ТСК. Це представниця "Слуги народу" Ірина Верещук і нардеп від "Європейської солідарності" Михайло Забродський, передає кореспондент видання "ГОРДОН".

13 вересня ТСК заслухала двох офіцерів Головного управління Міноборони. Цей процес, а також зіставлення фактів зайняли сьогодні весь робочий час комісії, уточнила Безугла.

"Заслуховування офіцерів проводилося у закритому режимі. [...] Голова Головного управління розвідки підтвердив, що ці офіцери були на посадах свого часу у ГУР. Інформація була дуже специфічною. За інформацією, яка була надана і підтверджена ГУР, вони були долучені до спеціального заходу і були уповноважені приймати рішення на оперативно-тактичному рівні", – сказала вона і підкреслила, що розвідникам невідома вся картина спеціального заходу, вони відповідали за його частину.

За словами Безуглої, йдеться про офіцерів Червінського і Семенюка (нардепка назвала лише прізвища розвідників, у відкритому доступі є інформація тільки про Червінського).

"Напевно, у вас є питання, чи співпадають коментарі цих двох джентльменів із тим, що опрацювала ТСК. Відразу зазначу, що співпадають. Співпадає те, що активний спеціальний захід було сплановано і реалізовано влітку 2020 року. Є певне неспівпадіння по часу", – сказала вона.

Також, за словами Безуглої, особиста позиція офіцерів не збігається із позицією ТСК. "Вони вважають, що спеціальний захід був повністю успішним і просто поступила команда про його відміну або відтермінування", – пояснила нардепка.

Безугла повідомила, що завтра на засідання запросили ексначальника ГУР Міноборони Василя Бурбу. У комісії вважають його головною особою у висвітленні фактів щодо цього спеціального заходу.

Вона говорила, що Бурбу не заслуховували, оскільки він не виходив на зв'язок. Після брифінгу нардепка уточнила у Facebook, що Бурба вийшов на зв'язок.

Контекст

Рада створила ТСК 19 травня, проваливши перед цим створення комісії, яка займалася б лише одним питанням – справою вагнерівців. У підсумку комісія, створена парламентом, розслідує "можливі протиправні дії представників державної влади та інших осіб, які могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України, загрожувати національній безпеці України". Однак першою справою, за яку взялася комісія, було саме розслідування ситуації з вагнерівцями.
Перше засідання ТСК провела 6 липня, на наступне запрошували п'ятого президента України Петра Порошенка. Він заявив, що може відвідати засідання ТСК, якщо воно буде присвячене операції проти найманців ПВК "Вагнер", але вважає ефективнішим, якщо одночасно туди прибуде президент України Володимир Зеленський. У комісії заявили, що Зеленського не можуть запросити на засідання ТСК, оскільки він є недоторканною особою. У підсумку ні Порошенко, ні Зеленський не відвідали засідання ТСК.
Влада Білорусі 29 липня 2020 року повідомила про затримання 33 іноземців, які перебувають у приватній військовій компанії. У Радбезі Білорусі заявляли, що стосовно затриманих порушили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, пізніше повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.
Офіс генерального прокурора України 12 серпня звернувся до Генеральної прокуратури Республіки Білорусь із запитами про видання 28 вагнерівців (із них дев'ятеро – громадяни України), які активно брали участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей у складі терористичних організацій "ЛНР" і "ДНР".
14 серпня стало відомо, що влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Зеленський порахував це недружнім кроком із боку Білорусі. На його думку, наслідки звільнення найманців "будуть трагічними".
Головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" у Білорусь була частиною спецоперації Головного управління розвідки Міноборони України та СБУ: планували посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення керівника Офісу президента Андрія Єрмака і Зеленського про перенесення терміну вильоту бойовиків із Мінська з 25-го на 30 липня, а також через витік інформації з України.
Про те, що інформація про проведення спецоперації із затримання вагнерівців потрапила до російських і білоруських спецслужб після наради у Зеленського, на якій були присутні, окрім голів українських спецслужб, керівники Офісу президента, розповів екссекретар Ради нацбезпеки і оборони України Олександр Турчинов. Він, як і колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко, зазначив, що спецоперацію вели з 2019 року.
Колишній глава Офісу президента України Андрій Богдан заявив, що операцію щодо затримання найманців ПВК "Вагнер" зірвала людина "з найближчого оточення" Зеленського.
В СБУ назвали ці дані "фантастичним сценарієм". Начальник ГУР заявив, що бійців ПВК "Вагнер" у Мінськ перекидали російські спецслужби і це не було спецоперацією СБУ.
Зеленський заявив, що жодного "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було.
Єрмак назвав дезінформаційною кампанією версію про причетність СБУ до появи вагнерівців у Мінську.
5 вересня 2021 року журналіст Bellingcat Христо Грозєв сказав, що розслідувачі мають достатню кількість даних, які б підтверджували факт спецоперації, але не знайшли відповіді на запитання, з якої причини її скасували. "Доведено, що російські спецслужби сплять, що їх можна перемогти, що українські спецслужби достатньо компетентні", – підкреслив Грозєв.
7 вересня американський телеканал CNN із посиланням на трьох колишніх високопосадовців української військової розвідки заявив, що Сполучені Штати знали і могли надавати підтримку українській спецоперації із затримання 33 членів ПВК "Вагнер".
Грозєв говорив, що, окрім розслідування CNN (його готували за допомогою Bellingcat), вийде ще два матеріали Bellingcat про операцію, зокрема документальний фільм, який можуть номінувати на "Оскар".
В Офісі президента України заявили, що інформацію в матеріалі CNN про операцію взято з джерел, які не мають цінності.