Справу обвинуваченого в держзраді Мураєва передали до суду. Йому загрожує 15 років ув'язнення

Політика

Служба безпеки України завершила досудове розслідування щодо керівника забороненої партії "Наші" екснардепа Євгенія Мураєва. Про це 5 березня повідомила пресслужба СБУ.

Обвинувальний акт передали до суду, Мураєва обвинувачують у підривній роботі на користь країни-агресора Росії. Як встановило слідство, колишній політик залучив свої медіа для надання спотвореної інформації про внутрішню ситуацію в Україні.

"Таким чином він сприяв агресору в численних спробах дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні напередодні повномасштабного вторгнення РФ... Ініційовані Службою безпеки експертизи підтвердили факти антиукраїнської діяльності фігуранта", – ідеться в повідомленні.

На підставі зібраних доказів екснардепа обвинувачують за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 1 ст. 111 (державна зрада) та ч. 1 ст. 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їхньої расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками). Санкції статей передбачають до 15 років ув'язнення з конфіскацією майна.

Контекст

Мураєв був депутатом Верховної Ради VII і VIII скликань, входив до фракцій Партії регіонів і Опозиційного блоку. До початку широкомасштабного вторгнення РФ в Україну він вів активну політичну діяльність, потім написав пост у Facebook(його сторінка тепер в Україні недоступна), у якому не засудив вторгнення, а лише закликав населення не панікувати, після чого зник із медіапростору.
За інформацією "Обозревателя", Мураєв поїхав на початку березня 2022 року – через окуповану на той момент територію Київської області покинув Україну, після чого вирушив у Росію. За інформацією журналіста "Української правди" Михайла Ткача, Мураєв із сім'єю живе у столиці Австрії Відні, "іноді буває" у столиці Словаччини Братиславі.
У листопаді СБУ провела одразу 18 обшуків за пов'язаними з Мураєвим адресами. У липні 2023-го його повідомили про підозру в держзраді й порушенні рівноправності громадян залежно від їхньої національної належності.