Політика

Стефанчук про перспективу вступу України в НАТО: У нас великі сподівання на Вільнюський саміт

18 січня 2023, 19.20 Этот материал также можно прочитать на русском

Стефанчук: Дуже важливо, щоб у парламентах інших країн отримували інформацію від нас, а не переспіви російської пропаганди Фото: Ruslan Stefanchuk / Facebook

Важливими пріоритетами у міжнародній діяльності Верховної Ради є напрями євро- та євроатлантичної інтеграції. Про це спікер Ради Руслан Стефанчук розповів в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна", опублікованому 17 січня.

"Відкриття переговорів про повноцінне членство України в ЄС – це є нашим пріоритетом. Ми виконали те, що зобов'язувалися. Останнє рішення ухвалив з'їзд суддів, коли обрав вісьмох членів Вищої ради правосуддя, чим запустив її", – наголосив Стефанчук.

Він зазначив, що надіслав звіт про виконання сімох пунктів, визначених Єврокомісією, кожному депутату парламентів країн ЄС.

"Коли я відвідую парламенти інших країн, то намагаюся зустрічатися не лише зі спікерами, а й із представниками основних політичних партій, членами міжнародних комітетів, щоб налагоджувати безпосередню комунікацію. Дуже важливо, щоб вони отримували інформацію від нас, а не переспіви російської пропаганди", – розповів голова Ради.

Другим важливим пріоритетом для Верховної Ради, за його словами, є вступ України в НАТО.

"У нас великі сподівання на Вільнюський саміт. Вільнюс для України є особливим містом: багато років тому ми втратили там свою перспективу членства в ЄС (у 2013 році тодішній президент Віктор Янукович відмовився підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзомна Вільнюському саміті "Східного партнерства".– "ГОРДОН") і ми хочемо там здобути перспективу щодо НАТО", – сказав Стефанчук.

Він зазначив, що його міжнародна діяльність останніми місяцями значно активізувалася: по кілька дзвінків щодня, безліч зустрічей.

"Особливо активною була робота у період, коли Україна отримувала статус кандидата у члени Євросоюзу: за дев'ять днів я тоді міг проводити 69 зустрічей. І це були зустрічі дуже високого рівня", – додав Стефанчук.

Контекст

28 лютого 2022 року, за чотири дні після початку повномасштабного вторгнення Росії, Україна подала заявку на вступ до Європейського союзу за спеціальною процедурою. Невдовзі такі заявки подали Грузія і Молдова.
17 червня Єврокомісія рекомендувала надати статус кандидата на вступ до ЄС Україні й Молдові, а також висунула низку умов, які Україна має виконати перед початком переговорів щодо вступу до Євросоюзу.
23 червня лідери ЄС зібралися в Брюсселі на саміт, де надали Україні й Молдові статус кандидата, визнали європейську перспективу Грузії та заявили про готовність надати їй статус кандидата, щойно буде вирішено пріоритетні питання.
Україна зробила всі кроки, які необхідні для виконання семи рекомендацій Європейської комісії для початку переговорів щодо євроінтеграції, і розраховує, що оцінювання виконання цих рекомендацій розпочнуть у березні, заявила 27 грудня віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
Окрім того, протягом останніх років Україна прагнула членства в НАТО, курс на вступ до Альянсу зафіксовано в її Конституції. У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україні надали статус партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує вступ України в НАТО. Проте плану дій щодо членства Україні не надали.
30 вересня 2022 року – після того, як президент Росії Володимир Путін оголосив про анексію окупованої території України, – президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна подає заявку в НАТО за прискореною процедурою.