$41.28 €43.46
menu closed
menu open
weather +1 Київ
languages

Стефанішина вважає, що не можна недооцінювати загрозу з боку РФ

Стефанішина вважає, що не можна недооцінювати загрозу з боку РФ Стефанішина: Ескалація з боку РФ є елементом підняття ставок та примусу Заходу до діалогу з Росією
Фото: Офіс Віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції / Facebook
Україна не може недооцінювати загрозу з боку Росії. Про це заявила віцепрем'єр-міністерка України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина у коментарі "Укрінформу" 12 грудня.

За її словами, кількість російських військ та техніки, яку стягують до кордону, за розрахунками української розвідки, навіть більша, ніж навесні.

Вона додала, що не треба забувати, що Путін завжди підвищує ставки, і фактично така ескалація призводить до його суб'єктивізації, оскільки світові лідери проводять із ним переговори, а про Росію говорять на всіх міжнародних майданчиках.

"Я думаю, що в світлі того, що планується саміт "Східного партнерства", ведеться активна робота з підготовки саміту НАТО в Мадриді і формуються нові міжнародні домовленості з новим коаліційним урядом Німеччини, ця ескалація також є елементом підняття ставок і, скажімо так, примушення Заходу до діалогу з Росією", – заявила Стефанішина.

Контекст

2021 року російсько-український конфлікт загострився. РФ наприкінці березня почала нарощувати війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Українська розвідка говорила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" та "ЛНР" території через введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, та не відкидала спроби просування російських військ углиб території України.

У РФ стверджували, що накопичені сили буде залучено до навчань, а пізніше вони повернуться до місць постійної дислокації. У травні газета The New York Times із посиланням на високопосадовців адміністрації президента США Джо Байдена повідомила, що Росія відвела кілька тисяч військовослужбовців, але вздовж кордону з Україною залишалося ще приблизно 80 тис. військових, що було найбільшою кількістю сил, які Росія накопичила там із моменту анексії Криму.

Наприкінці жовтня американські ЗМІ знову почали повідомляти, що Росія стягує війська до кордону з Україною. У Міноборони України спочатку говорили, що жодних змін на кордоні не відбулося і українська розвідка не фіксує нарощування російських військ. Але 21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, до того ж атака буде "набагато руйнівнішою, ніж будь-яка раніше". За його оцінкою, поблизу українського кордону зосереджено майже 92 тис. російських військовослужбовців.

У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.

США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні. 7 грудня Путін і Байден провели двогодинну розмову через відеозв'язок. У Білому домі заявили, що Байден висловив "глибоке занепокоєння" Сполучених Штатів та їхніх європейських союзників у зв'язку з нарощуванням Росією сил навколо України. Байден попередив Путіна про "рішучі економічні та інші заходи" у разі вторгнення в Україну.

Путін під час розмови заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України. "Тому Росія серйозно зацікавлена в одержанні надійних, юридично зафіксованих гарантій, що унеможливлюють розширення НАТО у східному напрямку та розміщення в суміжних із Росією державах ударних наступальних систем озброєнь", – сказав він. У Білому домі зазначили, що Байден не поступився російській стороні в питанні ймовірного вступу України до НАТО.