Вона нагадала, що під час саміту НАТО 14 червня було підтверджено рішення Бухарестського саміту 2008 року.
"Ми розраховуємо, що навіть на тлі нинішніх жорстких заяв президента Росії на саміті [НАТО] у Мадриді буде продемонстрована така ж єдність серед країн НАТО", – заявила віцепрем’єрка.
За її словами, країна над цим працює, зокрема індивідуально зі столицями країн – членів НАТО.
"Звичайно, ми будемо продовжувати виконувати річну національну програму Україна – НАТО, ми продовжуємо будівництво тренувальних баз відповідно до стандартів Альянсу, тобто в нашій роботі нічого не змінюється. Водночас для нас дуже важливою зараз є позиція партнерів, країн НАТО, а їхня єдність на тлі таких заяв Росії є ключовою", – сказала вона.
Стефанішина заявила, що будь-який сумнів країн – членів НАТО у позиціях, зафіксованих на саміті 14 червня 2021 року, може стати підставою для підриву віри українського народу в інтеграцію із Заходом.
"Тому я думаю, що найважливішою зараз є позиція країн Альянсу, які на тлі таких заяв насамперед мають мобілізувати власну єдність і рішуче підтверджувати євроатлантичні прагнення України", – зазначила віцепрем’єрка.
Контекст
Колишній спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер повідомляв, що Україна мала отримати ПДЧ у НАТО ще у 2008 році на саміті Альянсу в Бухаресті, але союзники Сполучених Штатів по Альянсу побоювалися створення "автоматизму у напрямі членства".
У декларації Бухарестського саміту НАТО йдеться про те, що Альянс вітає євроатлантичні прагнення щодо членства в НАТО України та Грузії. Країни – члени Альянсу домовилися, що обидві держави стануть членами НАТО. Ухвалювати рішення щодо ПДЧ для України та Грузії уповноважені міністри закордонних справ країн – членів Альянсу. "ПДЧ буде наступним кроком для України та Грузії на їхньому шляху до членства. Сьогодні ми чітко заявляємо, що ми підтримуємо заявки цих країн щодо ПДЧ", – зазначено в документі.
Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначено, що Альянс підтримує входження України до НАТО.
Байден говорив, що російська агресія не стане перешкодою для вступу України до НАТО. Водночас, відповідаючи на запитання, чи отримає Україна план дій для членства в НАТО, він сказав, що "це ще треба побачити" і спочатку Україна має викорінити корупцію.
10 грудня на тлі нарощування Росією чисельності військ біля кордону з Україною та на окупованих територіях міністерство закордонних справ РФ опублікувало заяву, в якій Росія вимагала від Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг відхилив цю вимогу. "Відносини НАТО з Україною вирішуватимуть 30 союзників по НАТО та Україна – і ніхто інший", – наголосив він.
+8 Київ
