"Те, що зараз відбувається, усе більше показує, що головне для Зеленського – не інтереси киян, а задоволення своїх бажань та амбіцій, які він ховає за красивими словами. Після такого кроку президент втратить довіру майже чотиримільйонного міста, а також довіру міжнародних партнерів. А ще мене дивує, що Зеленський не хоче дочекатися висновків Венеціанської комісії. Мабуть, йому вже доповіли, що Венеціанська комісія вже розглядає цей диво-проєкт і там зауважень на три томи. Закон про столицю від "слуг" – це вже реальна узурпація влади та наступ на місцеве самоврядування, згортання демократії. І нам треба цьому протидіяти. Всіляко", – наголосив він.
Ухвалення антиконституційного закону про столицю з метою усунути мера Києва Віталія Кличка є виявом неповаги до киян, вважає Береза.
"Їх не бентежить, що це суперечить рішенню Конституційного Суду від 2003 року, що цим самим вони позбавляють прав обраного громадянами мера, а це позбавляє прав усіх киян самостійно обирати собі владу в місті. Зеленський зовсім збожеволів у своїй боротьбі з Кличком. Своїми незграбними спробами усунути політичного опонента Зеленського Банкова плює в очі всім киянам. Мене не цікавить прізвище мера, а бентежить те, що після прийняття цього закону можна вже не намагатися обиратися мером Києва, бо справжня влада буде у голови КМДА, якого призначає президент. Тож неважливо, кого оберуть кияни, а важливіше, кого призначить президент", – резюмував екснардеп.
Контекст
2003 року Конституційний Суд України вирішив, що Київську міську державну адміністрацію (КМДА) має очолювати особа, яку обрано міським головою. У листопаді 2010 року четвертий президент України Віктор Янукович розділив ці посади, унаслідок чого мера Леоніда Черновецького на посаді голови міськадміністрації змінив Олександр Попов. 2014 року, після перемоги Кличка на виборах міського голови Києва, п'ятий президент Петро Порошенко призначив його головою КМДА.
У липні 2019 року під час зустрічі з Кличком президент України Володимир Зеленський підтвердив намір розділити повноваження обраного киянами мера та голови КМДА. 4 вересня Кабінет Міністрів погодив звільнення Кличка з посади голови КМДА, але це рішення не було затверджено президентом.
Верховна Рада 3 жовтня 2019 року, понад два роки тому, ухвалила у першому читанні законопроєкт №2143-3 "Про місто Київ – столицю України". Він пропонує розділити повноваження та посади київського міського голови та голови КМДА, який "здійснюватиме нагляд за дотриманням Конституції та законів України органами місцевого самоврядування та координуватиме діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади".
Навесні – влітку 2021 року публічний конфлікт між Кличком та центральною владою відновився. У травні в Києві розпочали обшуки на низці комунальних та комерційних підприємств, а також у департаментах КМДА, які тривають досі. У партії УДАР вважають масові обшуки у столиці тиском та спробою дискредитації Кличка та його політсили.
У серпні Кличко заявив про спробу дискредитувати його, усунути з посади голови КМДА та змінити на "зальотного ставленика". Цього самого місяця у ЗМІ з'явилася інформація, що головою КМДА можуть призначити чинного міністра розвитку громад та територій України Олексія Чернишова, але він її спростував.
19 жовтня Кличко та Зеленський зустрілися в Офісі президента – за словами Кличка, уперше за останній рік. За інформацією ЗМІ, на зустрічі був Чернишов.
20 жовтня парламентський комітет із питань організації державної влади рекомендував Верховній Раді ухвалити законопроєкт про столицю у другому читанні та в цілому.
Нардеп від "Слуги народу", член комітету з питань організації державної влади Віталій Безгін зазначив, що Рада розгляне законопроєкт наприкінці листопада.
+3 Київ
