ТСК Ради хоче заслухати ДБР у справі вагнерівців

Політика

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з розслідування дій посадовців проти суверенітету України хоче заслухати представників Держбюро розслідувань у справі вагнерівців.

Про це глава ТСК, нардеп від "Слуги народу" Мар'яна Безугла розповіла на брифінгу після засідання комісії, повідомляє Суспільне.

За словами Безуглої, члени ТСК хочуть почути від ДБР інформацію про розслідування можливого витоку інформації російським спецслужбам.

"Ми приділимо увагу на час роботи по прогресу кримінальних проваджень СБУ і ДБР, особливо ДБР. Це стосується можливих зливів інформації, ДБР запросили", – зазначила Безугла.

Вона сказала, що поки немає однозначних даних, було затримання найманців у Білорусі результатом витоку інформації, недоліків планування, активних дій спецслужб РФ чи Білорусі або комбінацією частини цих факторів.

Контекст

Рада створила ТСК 19 травня, проваливши перед цим створення комісії, яка займалася б лише одним питанням – справою вагнерівців. У підсумку комісія, створена парламентом, розслідує "можливі протиправні дії представників державної влади та інших осіб, які могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України, загрожувати національній безпеці України". Однак першою справою, за яку взялася комісія, було саме розслідування ситуації з вагнерівцями.
Влада Білорусі 29 липня 2020 року повідомила про затримання 33 іноземців, які перебувають у приватній військовій компанії. У Радбезі Білорусі заявляли, що стосовно затриманих порушили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, пізніше повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.
Офіс генерального прокурора України 12 серпня звернувся до Генеральної прокуратури Республіки Білорусь із запитами про видання 28 вагнерівців (із них дев'ятеро – громадяни України), які активно брали участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей у складі терористичних організацій "ЛНР" і "ДНР".
14 серпня стало відомо, що влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Президент України Володимир Зеленський вважає це недружнім кроком із боку Білорусі.
Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" у Білорусь була частиною спецоперації Головного управління розвідки Міноборони України та СБУ: планували посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення керівника Офісу президента Андрія Єрмака і Зеленського про перенесення терміну вильоту бойовиків із Мінська з 25-го на 30 липня, а також через витік інформації з України.
Про те, що інформація про проведення спецоперації із затримання вагнерівців потрапила до російських і білоруських спецслужб після наради у Зеленського, на якій були присутні, окрім голів українських спецслужб, керівники Офісу президента, розповів екссекретар Ради нацбезпеки і оборони України Олександр Турчинов. Він, як і колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко, зазначив, що спецоперацію проводили з 2019 року.
Колишній глава Офісу президента України Андрій Богдан заявив, що операція із затримання найманців ПВК "Вагнер" була зірвана людиною "з найближчого оточення" Зеленського.
У СБУ назвали ці дані "фантастичним сценарієм". Начальник ГУР заявив, що бійців ПВК "Вагнер" у Мінськ перекидали російські спецслужби і це не було спецоперацією СБУ.
Зеленський заявив, що жодного "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було.
5 вересня 2021 року журналіст Bellingcat Христо Грозєв сказав, що розслідувачі мають достатню кількість даних, які б підтверджували факт спецоперації, але не знайшли відповіді на запитання, з якої причини її скасували. "Доведено, що російські спецслужби сплять, що їх можна перемогти, що українські спецслужби достатньо компетентні", – підкреслив Грозєв.
7 вересня американський телеканал CNN із посиланням на трьох колишніх високопосадовців української військової розвідки заявив, що Сполучені Штати знали і могли надавати підтримку українській спецоперації із затримання 33 членів ПВК "Вагнер".
Грозєв говорив, що, окрім розслідування CNN (його готували за допомогою Bellingcat), вийдуть ще два матеріали Bellingcat про операцію, зокрема документальний фільм, який можуть номінувати на "Оскар".
В Офісі президента України заявляли, що інформацію у матеріалі CNN про операцію взято із джерел, які не мають цінності.
12 вересня голова ТСК Безугла провела брифінг і розповіла про перші висновки комісії. Вона заявила, що з 2014 року проводили роботу із документування інформації про осіб, причетних до російської агресії проти України, у 2018 році Головне управління розвідки Міноборони розпочало вивчати російські приватні військові компанії і збирати інформацію про їхніх членів, які могли брати участь у війні на Донбасі, а у липні 2020 року Служба безпеки України запропонувала ГУР, використовуючи задокументовану інформацію, "спробувати витягти" частину осіб, які брали участь у бойових діях на Донбасі, з території РФ на територію України. У такий спосіб розпочали "спеціальний захід". Вона заявила, що ТСК наполягає саме на цьому терміні.
Також, за словами Безуглої, це був суто український "спеціальний захід", у його плануванні не брали участі інші країни або іноземні спецслужби. Вона зазначила, що, згідно з основним сценарієм, планували, що вагнерівці прилетять до Туреччини, де їх би затримали, оскільки вони проходять по базах даних у зв'язку з участю у війні у Сирії. Примусове приземлення літака в Україні було серед додаткових сценаріїв.
Із 33 осіб одна була агентом білоруських спецслужб, повідомила Безугла. Вона також розповіла, що восьмеро були громадянами України, 17 мали стосунок до ПВК "Вагнер", а 28 брали участь у бойових діях на Донбасі.
20 вересня Безугла сказала, що ТСК попередньо з'ясувала – російські спецслужби на одному з етапів дізналися про дії української розвідки і почали контргру проти України.