У Кабміні України виступили за визначення "червоних ліній" щодо газопроводу "Північний потік – 2"

9 жовтня 2021, 18:37

Этот материал также можно прочитать на русском

У Кабміні України виступили за визначення "червоних ліній" щодо газопроводу "Північний потік – 2"

"Газпром" 4 жовтня розпочав заповнювати газом першу нитку "Північного потоку – 2"
Фото: nord-stream2.com

Україна, Євросоюз і США мають визначити "червоні лінії" щодо проєкту "Північний потік – 2". Про це сказала в інтерв'ю "Радіо Свобода" 9 жовтня віцепрем'єр-міністерка України з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина.

"Для нас кейс із укладенням контракту між Угорщиною та Росією – це про ті "червоні лінії", про які написано, наприклад, у спільній заяві [президента США Джо] Байдена та [канцлерки Німеччини Ангели] Меркель, що вони не допустять будь-яких зловживань на ринку у зв'язку із запуском "Північного потоку – 2", або у спільній заяві навіть наших президентів. Ми спостерігаємо, і нам цікаво подивитися, чи це дійсно є "червона лінія", – повідомила вона.

За словами віцепрем'єрки, для американських і німецьких партнерів пряма загроза зриву контрактів і вимога йти в обхід України є заниженими.

"Сьогодні ситуація дійсно критична. І Україна займала проактивну позицію навіть у тій ситуації, коли канцлерка Німеччини поїхала у США домовлятися, і, коли почалися консультації щодо цієї труби, Україна не мовчала. І ми добилися того, що кожна зі сторін заявила про недопустимість використання "Північного потоку – 2" у політичних цілях. Просто ми, я так розумію, по-іншому бачимо ці "червоні лінії", – підсумувала Стефанішина.

Контекст

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Його будівництво повністю завершено, заявила російська корпорація "Газпром" 10 вересня. 4 жовтня "Газпром" повідомив, що розпочав заповнювати газом першу нитку газопроводу "Північний потік – 2".

Радниця міністра енергетики України Олена Зеркаль говорила у вересні, що газопровід ще не сертифіковано. Процедура передбачає, що запуск "Північного потоку – 2" має схвалити Єврокомісія, розповідав голова правління НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко.

Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви і Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

Адміністрація Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня цього року глава Білого дому назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин із Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".

Німеччина та США 21 липня повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії та закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". Згідно з угодою, транзит через Україну після введення в дію газопроводу має бути продовжено на 10 років (чинний контракт на транзит завершується 2024 року).

Вищий земельний суд німецького Дюссельдорфа 25 серпня зобов'язав оператора газопроводу бути незалежним від "Газпрому" й дотримуватися європейського законодавства. Генеральний директор компанії "Оператор ГТС України" Сергій Макогон заявив, що це "саме те, на чому наполягає Україна".