-4 Київ
Комітет Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики 28 лютого провів слухання щодо підготовки законопроекту про протидію фейкам. "Детектор медіа" 7 березня опублікувало основні пропозиції, які озвучили народні депутати.
Після виступів голови комітету, представниці "Народного фронту" Вікторії Сюмар, глави фракції Блоку Петра Порошенка Артура Герасимова та його колег із політсили Ольги Червакової й Олега Барни, "склалося враження, що кожен із них бачить різні завдання нового законодавства", ідеться в публікації.
"Якщо врахувати всі пропозиції, то це буде суміш протидії і дифамації, і фейкам, і втручанню у виборчий процес", – зазначило видання.
Політики хочуть:
- Розширити прозорість медіа-власності на пресу та інтернет (це нібито може стати одним з інструментів доведення іноземного впливу на медіа).
- Підвищити прозорість рекламодавців: публічною має стати інформація про те, хто, на що і скільки витрачає коштів.
- Провести переговори з Facebook, щоб соцмережа почала вводити в Україні саморегулівні практики, які впроваджує у США.
- Увести жорсткі санкції за публікацію недостовірної інформації: застосовувати їх як до джерела, так і до розповсюджувача.
- Блокувати в соціальних мережах інформацію, на яку надійшли скарги, на час перевірки її достовірності.
- Створити публічний "реєстр брехунів" – осіб, які поширювали неправдиву інформацію і щодо яких є відповідне рішення суду. Барна запропонував, щоб ЗМІ протягом певного часу не мали права публікувати інформацію від осіб із цього реєстру, брати в них інтерв'ю чи представляти їх на телебаченні.
- Прискорити розгляд у суді позовів про дифамацію. Сюмар визнала, що цю ідею навряд чи вдасться реалізувати на практиці, адже розгляд таких справ потребує наведення обома сторонами процесу доказів і їх дослідження судом.
- Увести санкції Нацради для тих мовників, які не виконали рішення суду і не надали спростування недостовірної інформації.
- Домогтися саморегуляції медіа-простору – позбавляти за допомогою професійної спільноти права на журналістську професію тих осіб, які свідомо порушували стандарти професії.
- Розвивати медіа-грамотність населення.
- Не допустити криміналізації наклепу – дифамація повинна залишатися прерогативою цивільного законодавства.
15 січня Герасимов заявив, що з початку 2018 року в Україні активізувалося поширення недостовірної інформації, тому Раді треба розробити та ухвалити законопроект про протидію фейкам.
Заява нардепа з'явилася після того, як грузинський телеканал "Руставі 2" опублікував датовані 3 лютого 2007 року нібито копії звернень до ФСБ тодішнього нардепа Петра Порошенка, у яких він обіцяє не займатися "антиросійською діяльністю". Цю інформацію розповсюдили українські ЗМІ. В Адміністрації Президента її назвали фейком і підкреслили, що він "має явно замовний із боку держави-агресора характер".
22 січня Порошенко заявив, що українська медіа-спільнота має знайти способи протидіяти фейковим новинам, які розповсюджують у межах російської гібридної війни.
27 січня засновник інтернет-видання "ГОРДОН" Дмитро Гордон назвав "несусвітньою дурістю" ініціативу Герасимова.
"Хто буде відслідковувати фейки? Для початку поясніть, що це таке. Так, фейків вистачає, багато хто запускає фейки спеціально, але хто може визначити – фейк це чи ні? Це дуже складне питання. Якщо завтра ви дасте якусь інформацію, і вона виявиться фейком, вас що, закрити за це потрібно?" – обурився журналіст.
