"Стратегія вступу України до НАТО має будуватися на реальних кроках, а не словах. Ключовим в євроатлантичній інтеграції є чітке виконання Україною вимог вступу в НАТО та досягнення критеріїв членства. Ми маємо досягти рівня стандартів Альянсу, щоб нас запрошували та хотіли там бачити, а не ми напрошувалися", – написала представниця УДАР.
Вона переконана, що потрібно насамперед завершити реформи ЗСУ та СБУ.
"Українські воїни своїм героїзмом та професіоналізмом довели, що вони щонайменше не поступаються представникам найсильніших армій світу. Сьогодні їхній героїзм потрібно підтримати реформуванням системи управління українським військом та новими озброєннями. Патріоти зі Служби безпеки України успішно чинять опір спробам ворога зруйнувати країну зсередини. Сьогодні вони мають отримати підтримку у вигляді нової служби, що відповідатиме стандартам сучасних розвинених держав", – підкреслила Юринець.
Політикиня зазначила, що Україна має діяти: призначити посла в НАТО, якого немає два роки, і використовувати статус партнера розширених можливостей при НАТО для поглиблення інтеграції з Альянсом.
"Україна має не просити: "Візьміть нас у НАТО". Україна має діяти. Ми будемо або творцями, або жертвами історії. УДАР як політична партія, що сповідує євроатлантичні цінності, готова стати майданчиком для об’єднання усіх сил у державі, які підтримують інтеграцію України у НАТО", – зазначила Юринець.
Контекст
Колишній спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер повідомляв, що Україна мала отримати ПДЧ у НАТО ще 2008 року на саміті Альянсу в Бухаресті, але союзники Сполучених Штатів по Альянсу побоювалися створення "автоматизму в напрямі до членства".
У декларації Бухарестського саміту НАТО йдеться, що Альянс вітає євроатлантичні прагнення щодо членства в НАТО України та Грузії. Країни – члени Альянсу домовилися, що обидві держави стануть членами НАТО. Ухвалювати рішення про ПДЧ для України і Грузії уповноважені міністри закордонних справ країн – членів Північноатлантичного союзу. "ПДЧ буде наступним кроком для України і Грузії на їхньому шляху до членства. Сьогодні ми чітко заявляємо, що ми підтримуємо заявки цих країн щодо ПДЧ", – зазначають у документі.
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
Саміт НАТО відбувається 14 червня у Брюсселі. Як зазначали в ОПУ, Зеленський у розмові з президентом США Джо Байденом 7 червня запропонував перейти від декларацій до покрокового плану вступу України в НАТО.
Генсек Альянсу Єнс Столтенберг у розмові із Зеленським 10 червня обговорив саміт НАТО. Як повідомляла пресслужба Альянсу, Столтенберг підтвердив "повну підтримку НАТО суверенітету та територіальної цілісності України".
Планують, що на саміті Альянсу його лідери зроблять заяву, в якій підтвердять політику "відкритих дверей" для України та Грузії. Але консенсусу щодо надання Україні ПДЧ поки немає, говорив 7 червня заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане.
-3 Київ
