"Переговорив із Зеленським, президентом нашого цінного партнера України. Ми обговорили майбутній саміт НАТО, ситуацію у сфері безпеки в регіоні та неприйнятне нарощування сил Росією. Я підкреслив нашу послідовну політичну та практичну підтримку України та підтримав реформи в цій країні", – заявив генсек Альянсу.
Як повідомила пресслужба Альянсу, Столтенберг підтвердив "цілковиту підтримку НАТО суверенітету та територіальної цілісності України".
"Генеральний секретар зазначив, що лідери Альянсу розглянуть агресивну поведінку Росії і рішучу підтримку партнерів із боку НАТО на майбутньому саміті. Він підкреслив, що очікують, що лідери Північноатлантичного союзу підтвердять свою прихильність до політики "відкритих дверей" НАТО і рішень, ухвалених на саміті в Бухаресті", – ідеться в повідомленні.
Зазначено, що Столтенберг привітав зусилля України щодо проведення основних реформ, які підтримують її євроатлантичні прагнення. НАТО продовжить підтримку України на шляху реформ у сфері безпеки й оборони, підкреслив генсек Альянсу.
Контекст
Колишній спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер повідомляв, що Україна мала отримати ПДЧ у НАТО ще 2008 року на саміті Альянсу в Бухаресті, але союзники Сполучених Штатів по Альянсу побоювалися створення "автоматизму в напрямі до членства".
У Декларації Бухарестського саміту НАТО йдеться, що Альянс вітає євроатлантичні прагнення щодо членства в НАТО України та Грузії. Країни – члени Альянсу домовилися, що обидві держави стануть членами НАТО. Ухвалювати рішення про ПДЧ для України та Грузії уповноважені міністри закордонних справ країн – членів Північноатлантичного союзу. "ПДЧ буде наступним кроком для України та Грузії на їхньому шляху до членства. Сьогодні ми чітко заявляємо, що ми підтримуємо заявки цих країн щодо ПДЧ", – зазначають у документі.
Саміт НАТО відбудеться 14 червня. Столтенберг зазначав, що на саміті країни – члени Альянсу будуть "ухвалювати рішення щодо змістовної і перспективної стратегії НАТО-2030", щоб протистояти "агресивним діям Росії, загрозам тероризму, кібератакам, новим і руйнівним технологіям, впливу зміни клімату на безпеку і підйому Китаю".
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна здобула статус партнера розширених можливостей.
6 квітня Зеленський заявляв під час телефонної розмови зі Столтенбергом, що Альянс – це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі та що надання Україні плану дій щодо членства (ПДЧ) "стане справжнім сигналом для РФ". Коментуючи розмову із Зеленським, Столтенберг говорив, що НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.
В Офісі президента зазначали, що Україна не буде брати участь у саміті НАТО, але питання надання Києву ПДЧ у НАТО на ньому буде обговорено.
Очікують, що на саміті Альянсу його лідери зроблять заяву, у якій підтвердять політику "відкритих дверей" для України та Грузії. Але консенсусу про надання Україні ПДЧ поки немає, зазначав 7 червня заступник Столтенберга Мірча Джоане.
+5 Київ
