Політика

Питання про перспективи надання Україні ПДЧ буде на порядку денному саміту НАТО – Стефанішина

11 травня 2021, 15.19 Этот материал также можно прочитать на русском

Так голосно, послідовно й обґрунтовано Україна не заявляла про ПДЧ у НАТО із 2008 року, зазначила Стефанішина Фото: Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції / Facebook

Питання надання Україні плану дій щодо членства в Північноатлантичному альянсі буде на порядку денному саміту НАТО, який відбудеться 14 червня в Брюсселі (Бельгія). Про це під час форуму "Україна 30. Безпека країни" 11 травня заявила віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, передає кореспондент видання "ГОРДОН".

"Запевняю вас, що українське питання стосовно в тому числі перспектив отримання Україною плану дій щодо членства буде на порядку денному. І, сподіваюся, буде обговорено. Ми, звичайно, очікуємо на потужні й серйозні меседжі в цьому напрямку для України, адже так голосно, послідовно й обґрунтовано Україна не заявляла про ПДЧ із 2008 року", – сказала Стефанішина.

Вона зазначила, що в Україні створюють національну систему переходу на стандарти НАТО.

"У питаннях євроатлантичної інтеграції задіяно понад 70 міністерств і державних інституцій, не лише Збройні сили", – додала Стефанішина.

За її словами, зараз, коли формують 10-річну стратегію НАТО, Україна і Грузія мають право отримати відповіді "на ті питання, які вже були окреслені в декларації Бухарестського саміту 13 років тому".

Контекст

Колишній спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер повідомляв, що Україні мали надати ПДЧ у НАТО ще 2008 року на саміті Альянсу в Бухаресті, але союзники Сполучених Штатів з Альянсу побоювалися створення "автоматизму в напрямі до членства".
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі й Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році в НАТО визнали за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна здобула статус партнера розширених можливостей.
6 квітня президент України Володимир Зеленський заявляв під час телефонної розмови з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, що Альянс – це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі й що надання Україні плану дій щодо членства в НАТО "стане справжнім сигналом для РФ". Коментуючи розмову із Зеленським, Столтенберг заявив, що НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.
Серед членів НАТО Латвія та Литва підтримали надання Україні ПДЧ. 7 квітня міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що це буде "сильним сигналом для Росії", що курс, який обрала Україна, цінують країни НАТО. Цього самого дня міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевичс сказав, що однозначно підтримає таке рішення, оскільки Україна вже протягом 15 років намагається приєднатися до НАТО.
В Офісі президента заявляли, що Україна не братиме участі в саміті НАТО у червні, але питання надання ПДЧ на ньому обговорюватимуть.